кіноплівка

Вірш Шевченка, Якби ви знали, паничі

Фото - портрет Тараса Григоровича Шевченка
Якби ви знали, паничі 💭
Якби ви знали, паничі,
Де люди плачуть живучи,
То ви б елегій не творили
Та марне бога б не хвалили,
На наші сльози сміючись. 😢
За що, не знаю, називають
Хатину в гаї тихим раєм. 🌿
Я в хаті мучився колись,
Мої там сльози пролились,
Найперші сльози. Я не знаю,
Чи есть у бога люте зло,
Що б у тій хаті не жило?
А хату раєм називають!
Не називаю її раєм,
Тії хатиночки у гаї
Над чистим ставом край села.
Мене там мати повила
І, повиваючи, співала.
Свою нудьгу переливала
В свою дитину... В тім гаю,
У тій хатині, у раю,
Я бачив пекло... Там неволя,
Робота тяжкая, ніколи
І помолитись не дають.
Там матір добрую мою,
Ще молодую — у могилу 🕯️
Нужда та праця положила.
Там батько, плачучи з дітьми
(А ми малі були і голі),
Не витерпів лихої долі,
Умер на панщині!.. А ми
Розлізлися межи людьми,
Мов мишенята. 🐭 Я до школи —
Носити воду школярам.
Брати на панщину ходили,
Поки лоби їм поголили!
А сестри! Сестри! Горе вам,
Мої голубки молодії!
Для кого в світі живете?
Ви в наймах виросли чужії,
У наймах коси побіліють,
У наймах, сестри, й умрете!
Мені аж страшно, як згадаю
Оту хатину край села!
Такії, боже наш, діла
Ми творимо у нашім раї
На праведній твоїй землі!
Ми в раї пекло розвели, 🔥
А в тебе другого благаєм,
З братами тихо живемо,
Лани братами оремо
І їх сльозами поливаєм.
А може й те ще... ні, не знаю,
А так здається... сам єси...
(Бо без твоєї, боже, волі
Ми б не нудились в раї голі),
А може й сам на небеси ☁️
Смієшся, батечку, над нами
Та, може, радишся з панами,
Як править миром! Бо дивись:
Он гай зелений похиливсь, 🌳
А он з-за гаю виглядає
Ставок, неначе полотно, 🌊
А верби геть понад ставом
Тихесенько собі купають
Зелені віти... Правда, рай?
А подивися та спитай!
Що там твориться у тім раї!
Звичайне, радість та хвала!
Тобі єдиному святому
За дивнії твої діла!
Отим-бо й ба! Хвали нікому,
А кров, та сльози, та хула,
Хула всьому! Ні, ні, нічого
Нема святого на землі... 🌍
Мені здається, що й самого
Тебе вже люди прокляли!
📖 Дати життя і творчості Т. Г. Шевченка
Думка Думка 2 Думка 3 Думка 4 На вічну пам'ять Котляревському Думи мої, думи мої Перебендя Тополя До Основ'яненка Іван підкова Н. Маркевичу Вітер з гаєм розмовляє Гамалія Сова Сон У неділю не гуляла Заворожи мені, волхве Гоголю Не завидуй багатому Не женися на багатій Єретик Наймичка Кавказ І мертвим, і живим, і ненародженим... Холодний яр Маленькій Мар'яні Минають дні, минають ночі Три літа Заповіт Лілея В казематі Думи мої, думи мої (варіант) Поема 'Княжна' (уривки) Не гріє сонце на чужині Сон (варіант 2) Полякам Один у другого питаєм Самому чудно, а де ж дітись? Ой стрічечка до стрічечки Хустина А. О. Козачковському То так і я тепер пишу А нумо знову віршувать У Бога за дверима лежала сокира Ой гляну я, подивлюся Та не дай Господи нікому Царі (уривки) Добро, у кого є господа Ну що б, здавалося, слова Мов за подушне, отступили Якби зустрілися ми знову Пророк Сичі І небо невмите, і заспані хвилі І виріс я на чужині Не для людей, тієї слави Коло гаю, в чистім полі Якби мені черевики І багата я Полюбилася я Породила мене мати Ой виострю товариша По вулиці вітер віє Ой сяду я під хатою Закувала зозуленька Ой не п'ються пива - меди У тієї Катерини Ой пішла я у яр за водою Не так тії вороги Ой люлі, люлі, моя дитино Ой чого ти почорніло Туман, туман долиною У неділеньку у святую У неділеньку та ранесенько Утоптала стежечку І широкую долину На вгороді коло броду Не хочу я женитися Чума І знов мені не привезла В неволі в самоті немає Ой умер старий батько Неначе степом Чумаки За сонцем хмаронька пливе Не додому вночі йдучи Як маю я журитися На що мені женитися? Заросли шляхи тернами Зацвіла в долині У нашім раї на землі На великдень на соломі Було, роблю що, чи гуляю Буває іноді старий Хіба самому написать Дурні та гордії ми люди І золотої й дорогої Ми в купочці колись росли Готово! Парус розпустили Ми восени такі похожі Лічу в неволі дні і ночі Лічу в неволі дні і ночі 2 Ми заспівали, розійшлись Не молилася за мене Мені здається я не знаю Якби ви знали, паничі Буває, в неволі іноді згадаю І станом гнучим і красою Огні горять, музика грає Чи то недоля та неволя На батька бісового я трачу І досі сниться: під горою Мій Боже милий, знову лихо Юродивий Доля Муза Слава Сон (варіант 3) Я не нездужаю, нівроку Подражаніє 11 псалму Марку Вовчку Ісаія глава 35 Така, як ти, колись лілея Федору Івановичу Черненку Сестрі Колись дурною головою Во Іудеї во дні они Подражаніє (варіант) Ой діброво — темний гаю! Молитва Колись-то ще, во время оно Плач Ярославни З передсвіта до вечора Над Дніпровою сагою Росли у купочці, зросли Світе ясний! Світе тихий! І Архімед, і Галілей Поставлю хату і кімнату Не нарікаю я на Бога Минули літа молодії І тут, і всюди — скрізь погано Якби з ким сісти хліба з'їсти Тече вода з-під явора Якось-то йдучи уночі Бували войни й військовії свари Зійшлись, побрались, поєднались