🔍 Пошук по сайту

Вірш Шевченка: Мов за подушне, отступили 🪶

Мов за подушне, оступили
Оце мене на чужині
Нудьга і осінь. Боже милий,
Де ж заховатися мені?
Що діяти? Уже й гуляю
По цім Аралу; і пишу,
Віршую нищечком, грішу,
Бог зна колишнії случаї
В душі своїй перебираю
Та списую; щоб та печаль
Не перлася, як той москаль,
В самотню душу. Лютий злодій
Впираеться-таки та й годі.

← Повернутися до віршів Шевченка

Всі вірші Тараса Шевченка на сайті 📜

Думка Думка 2 Думка 3 Думка 4 На вічну пам'ять Котляревському Думи мої, думи мої Перебендя Тополя До Основ'яненка Іван підкова Н. Маркевичу Вітер з гаєм розмовляє Гамалія Сова Сон У неділю не гуляла Заворожи мені, волхве Гоголю Не завидуй багатому Не женися на багатій Єретик Наймичка Кавказ І мертвим, і живим... Холодний яр Маленькій Мар'яні Минають дні, минають ночі Три літа Заповіт Лілея

Пропонуємо вам ще декілька розділів з віршами 📚

Вірші про природу Вірші про природу (повні) Природа вірші Вірші про весну Вірші про війну Вірші Миколи Уманця Вірші дітей Діти і поезія Вірші О. Плещеєва Вірші А. Фета Вірші Світлани Сірени

🖼️ Фотографії Шевченка Т.Г.

Навігація по порталу Сватове 🏙️

Статті Новини Оголошення Фото Сватове Історія міста Природа Архітектура Здоров'я Почесні жінки

Якщо вам сподобались вірші Тараса Григоровича Шевченка то поділіться з друзями: