Вірш Шевченка: Н. Маркевичу 🪶

Бандуристе, орле сизий!
Добре тобі, брате:
Маєш крила, маєш силу.
Є коли літати.
Тепер летиш в Україну —
Тебе виглядають.
Полетів би за тобою,
Та хто привітає?
Я й тут чужий, одинокий,
І на Україні
Я сирота, мій голубе,
Як і на чужині.
"Чого ж серце б'ється, рветься?
Я там одинокий.
Одинокий... о Украйна!
А степи широкії
Там повіє буйнесенький,
Як брат, заговорить;
Там в широкім полі воля;
Там синєє море
Виграває, хвалить Бога,
Тугу розганяє;
Там могили з буйним вітром
В степу розмовляють,
Розмовляють сумуючи,
Отака їх мова:
«Було колись — минулося,
Не вернеться знову».
Полетів би, послухав би,
Заплакав би з ними...
Та баї Доля приборкала
Меж людьми чужими.