Небезпечне вогнище
Ходив із друзями Тарас
Відпочивати в ліс не раз.
Тож каже він друзякам –
Дівчатам і хлоп’ятам:
- Ходімо, друзі, у лісок,
Нарвемо там квіточок.
Порішили і пішли –
Квіти, вогнище, пісні…
Як пішли ще по дрова –
Загорілася й трава!
Ліс горить, сухе гілля, -
Ой, рятуйте, дітвора!
- Без природи нам не жити,
Треба полум’я гасити.
Всі гуртом взялись за діло
Й врятували ліс уміло.
Бугайцова Любов
Райгородська ЗОШ
2 кл., 14.02.2001 р.
Пригода в парку
Весняного теплого ранку
Вирушив малий Іванко
Сухе листя позгрібати
З друзями до парку
Працювали всі на славу,
Шкода, не було лиш Слави.
Але що це? Де горить?
Невже Слава наш кричить?
Кличе хлопчик: - „Порятуйте!
Про берізок потурбуйтесь!
Не подумавши над вчинком я
Листя підпалив, вина моя!”
Друзі разом як взялись,
Водою полум’я згасили,
А Славкові замислитись
Над скоєним звеліли.
- Не буду, - каже Слава, -
З сірниками жартувати.
Треба всім нам пам’ятати:
З вогнем не можна грати!
Чуйко Тетяна
Райгородська ЗОШ
3 кл., 11.02. 1998 р.
Небезпечні вчинки
Був собі малий Петрусь,
Мав мету: „Всього навчусь!”
Вранці не любив вмиватись,
А з вогнем траплялись жарти.
І ось одного ранку
Прокинувся, і вмить,
Зробив так-сяк зарядку,
На кухню швидко мчить
З задоволенням вмикає
Телевізор, супер- чайник.
Сів і мультиків чекає –
Вдома він – „начальник!”
Вода у чайнику кипить,
А Петрусь усе сидить...
Ось Тимко уже гукає:
- Виходь, у м’ячика пограєм!
Батько хлопця посварив:
Ти не вірно, син, зробив.
Вогонь на кухні не лишай,
Пожежа – ворог, пам’ятай!
Коли хочеш ти пограти
Із друзями в дворі –
Усе потрібно вимикати,
Бо потім буде не до гри!
Гонтар Тетянка
Райгородська школа
5 кл., 04.04.1997 р.
Пожежа на полі
Вогонь для людей добром є,
Але ще й шкоди завдає.
Коли невірно поведешся,
То так і лиха наберешся.
Літо. Поле. Середина дня…
Хтось цигарку кинув у сміття.
Мала іскрина на поле злетіла
Шкоду велику вчинити хотіла.
Та поряд люди добрії ішли,
Біду від ниви таки відвели –
З вогнем у двобій вони стали
І хлібне поле все врятували.
Ростуть хліба, пишаються,
Колосся наливається,
Та за рятунок людям
До землі вклоняється.
Пилипчук Ганна
Райгородська
школа
5 кл., 19.01. 1996 р.
Вовчик та Михась
Одного сонячного дня
Вовчик та Михась
Пригод із самого рання
Шукали повсякчас.
Та ненароком Вовчик
Побачив на плиті
Пакуночок гарненький
Новеньких сірників.
Запалив один сірник,
А за ним і другий…
Та вогонь такий шкідник –
Підпалив і… друга.
Кричить Михась від жаху:
- Ой! Ой! Рятуй! Болить!
А Вовчик з переляку:
- Як? Як його гасить?
Та ось на гамір хлопців
Прибігла тітка Ніна
І вогнегасником своїм
Полум’я згасила.
- Ви що, поганці, скоїли?
Їх стала так повчать:
- Погані з вогнем іграшки,
Не можна жартувать!
Вибачте нас, тітко, Ніно,
Тепер знаєм, що сірник
Завдає лиш лихо злісно,
Так, що серденько щемить.
Тож бажаю всі малятам
З сірниками справ не мати.
Думати про наслідки завжди
Щоб не трапилось великої біди!
Молодан Яна
Райгородська школа
7 кл., 01.08.1995 р.
Будьмо пильними завжди
У небі ластівка літає,
Листя вітерець гойдає.
Цвіркун у лузі десь співає,
А тут вогонь, усе палає.
Дерева полум’ям обвиті,
Трава вся попелом покрита.
Усе живе біжить, тікає,
А сизий дим все покриває.
Пожежа сосни підбирає,
В повітрі сморід лиш літає.
- Врятуйте! – все навкруг благає,
Аж тут машина під’їжджає…
Це рятувальники примчали
Знаряддя хутко все дістали,
Копали, піною вкривали,
І ліс, звичайно, врятували.
Більше години всі трудились
І люди дуже вже втомились.
Та тільки сіли відпочити –
Іще виклик - будинок гасити.
Вже пожежникам треба мчати
Людей, будівлі знов рятувати.
Та не врятуєш людської душі
Як вчасно вогнище не гаси…
Послухайте люди, схаменіться,
Не шкодьте лісу, бережіться,
Сірники від малечі ховайте,
Від пожежі планету оберігайте!
Кривошея Євгенія
Райгородська школа
7 кл., 29.04.1994 р.
Вогонь друг, вогонь і ворог
Вогонь наш друг, бо він завжди
Нас в прохолоду зігріває.
В будинках наших затишно
Завдяки йому буває.
Вогонь ворог – ти не забувай.
Як ідеш з дому – вимикай
Електричне приладдя усе –
Воно пожежу лиш несе.
Вогонь - це друг, і ворог,
На службі він завжди,
Але вогонь – це й порох,
Накличе ще й біди.
Погодьтеся з батьками,
Не грайтесь, сірниками.
Слухайте і вчителів -
Бо це треба знати всім!
Гонтар Світлана
Райгородська
школа
8 кл., 15.04.94 р.
Вогонь – не для гри
Кожен змалку знає,
Що лихо чекає тих,
Хто гратися з вогнем бажає
І про себе зовсім не дбає.
Та на щастя є у нас
Служба порятунку.
Мчить, щоб врятувати нас,
До життя вернути.
Щоб не трапилось біди
Не берись за сірники,
А займися краще ділом,
Вогонь – це не для гри –
Пам’ятай про це завжди!
Лемішко Ірина
Райгородська
школа
8 кл., 21.03.1994 р.
