На порозі юності
Щось вітер за вікном шепоче,
Вже юність розплітає коси,
Навіює думки сумні –
В дитинство не вернутися мені.

Туди, де все веселкою покрите,
І теплим сонечком зігріте,
Де ненька вчасно заспокоїть,
І можна щось веселе скоїть. –

Розфарбувати хвіст коту,
Зірвати квітку на льоту,
Цілий день ляльок вдягати,
Майбутні мрії малювати.

Та дуже швидко плине час,
Я переходжу з класу в клас.
І гойдалка улюблена моя
Для мене стала замала…

Невже закриті вже мені
В дитинство двері чарівні,
Де буду іграшками гратись,
І стрічки в коси заплітати?

Країно казкова, ти не втікай,
Дуже прошу тебе, постривай.
Я не хочу розлуки з тобою, -
Залишайся назавжди зі мною!

Твоя країна така чудова –
Весела і, навіть, казкова.
А юність хоча й золота,
Та до тебе вона не верта.

Одне лиш душу звеселяє –
Попереду ще все життя.
А в юності мене чекають
Нові чарівні почуття!

Кривошея Євгенія
6 клас, 2007 р.

А час летить …
А час летить, ніхто не в змозі
Його тримати в ланцюгах,
Зустрівши юність на дорозі
Відчула і любов, і страх.

Немов дитинства й не бувало
Швидко так пролинув час…
Вже восьмим цвітом зацвітає
Шкільне життя веселе в нас.

Ще трішки – і життя дорога
Нам стежкою розстеле шлях.
Від батьківського рідного порогу
Розлетимося по незвіданих шляхах

Але у серці мрія все ж лишиться
Щоб повернути той чудовий час,
І безтурботно ще повеселитись
Побачити все в кольорових снах.


Манько Наталія
7 клас
Райгородська ЗОШ

Мій рідний край
Мій рідний край –
Це справжній рай.
Ростуть дерева, квіточки,
Співають весело пташки.

Метелики в гаю кружляють,
Всю Сватівщину звеселяють.
І весело живуть тут люди, –
Бо Україна є і буде!

Мій рідний край – це так багато:
Моє село і рідна хата,
Дідусь, бабуся, мама й тато
І любий мій молодший братик!

Бондаренко Олександр
7 клас, 2007 р.

Навесні
Вже травичка зеленіє,
Вкрила землю і поля.
Небо весело синіє
І уквітчана земля.

Небо грає з небокраєм,
Воно мінить кольори.
Вітер грає тихо з гаєм,
Сонце світить угорі.

Ось і в нашому садочку
Вишні зацвітають.
Я радію, всі радіють,
Солов’ ї співають.

Привітаю всіх пташок,
Всіх тварин, рослинок.
У віночок з кульбабок
Я вплету барвінок.

На красу весняну гляну –
Хочеться співать, радіть.
На очах все оживає –
Як красу цю не любить!


Гонтар Світлана
7 клас, 2007 р

Весна – чарівниця
Прийшла весна така мила,
Мов та дівчина вродлива.
Ходить тихо по садочку
У заквітчанім віночку.

Де ніжкою вона стане –
Там сніжок миттєво тане.
Де рукою доторкнеться –
Там травинка вгору пнеться.

Рясно квіти розквітають,
Вже і бджілоньки літають.
Так хочеться сплести вінок,
І з усіма піти в танок.

Бо як метелик затанцює -
Все навкруг цвіте, вирує…
Сонце в небі яснім сяє,
Соловей в гайку співає.

А навкруг така краса –
Здається, сяють небеса.
І навіть вранішня роса
Край наш рідний прикраша!

Манько Наталія
8 клас, 2007 р.