Вірш Шевченка, У Бога за дверима лежала сокира
Архітектура
Здоров'я
Новини
Історія Сватове
Природа
Статті
Форум
Фото Сватове
Чат
|
Вірші Шевченка
Вірш Шевченка, У Бога за дверима лежала сокира
У бога за дверми лежала сокира. (А бог тоді з Петром ходив По світу та дива творив.)
А кайзак на хирю
Та на тяжке лихо
Любенько та тихо
І вкрав ту сокиру.
Та й потяг по дрова
В зелену діброву;
Древину вибравши, та й цюк! Як вирветься сокира з рук — Пішла по лісу косовиця, Аж страх, аж жаль було дивиться. Дуби і всякі дерева Великолітні, мов трава В покоси стелеться, а з яру Встає пожар, і диму хмара Святеє сонце покрива. І стала тьма, і од Уралу Та до Тингиза, до Аралу Кипіла в озерах вода. Палають села, города, Ридають люди, виють звірі І за Тоболом у Сибірі В снігах ховаються. Сім літ Сокира Божа ліс стинала, І пожарище не вгасало. І мерк за димом божий світ.
На восьме літо у неділю, Неначе ляля в льолі білій, Святеє сонечко зійшло. Пустиня циганом чорніла: Де город був або село — І головня уже не тліла , І попіл вітром рознесло, Билини навіть не осталось; Тільки одним одно хиталось
Зелене дерево в степу.
Червоніє по пустині Червона глина та печина, Бур'ян колючий та будяк, Та інде тирса з осокою В яру чорніє під горою, Та дикий інколи кайзак Тихенько виїде на гору На тім захилім верблюді. Непевне діється тоді: Мов степ до бога заговорить, Верблюд заплаче, І кайзак Понурить голову і гляне На степ і на К а р а - Б у т а к . Сингич-агач кайзак вспом'яне, Тихенько спуститься з гори І згине в глиняній пустині...
Одним єдине при долині, В степу край дороги, Стоїть дерево високе, Покинуте Богом. Покинуте сокирою, Огнем непалиме, Шепочеться з долиною
О давній годині.
І кайзаки не минають
Дерева святого,
На долину заїжджають,
Дивуються з його,
І моляться, і жертвами
Дерево благають,
Щоб парості розпустило
У їх біднім краї.
Дати життя і творчості Т. Г. Шевченка
Вірш Шевченко, "Думка"
Вірш Шевченко, Думка 2
Вірші Шевченко, Думка 3
Вірш Шевченко, Думка 4
На вічну пам'ять Котляревському
Думи мої, думи мої
Перебендя
Тополя
До Основ'яненка
Іван підкова
Н. Маркевичу
Вітер з гаєм розмовляє
Вірш Шевченка, Гамалія
Вірш Шевченка, Сова
Вірш Шевченко, Сон
У неділю не гуляла
Заворожи мені, волхве
Вірш Шевченка, Гоголю
Не завидуй багатому
Не женися на багатій
Вірші Шевченко, Єретик
Вірш Шевченко, Наймичка
Вірші Шевченко, Кавказ
І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм, в Україні і не в Україні моє дружнє посланіє
Вірші Шевченка, Холодний яр
Вірш Шевченка, Маленькій Мар'яні
Минають дні, минають ночі
Вірш Шевченка, Три літа
Вірші Шевченка, Заповіт
Вірш Лілея
Вірші Русалка
Вірші Шевченко, В казематі
Вірші Шевченко, Думи мої, думи мої
Поема 'Княжна', (уривки)
Не гріє сонце на чужині
Вірші Шевченко, Сон
Вірші Шевченко, Полякам
Один у другого питаєм
Самому чудно, а де ж дітись?
Ой стрічечка до стрічечки
Вірш Шевченко, Хустина
Вірші Шевченко, А. О. Козачковському
Вірші Шевченко, то так і я тепер пишу
А нумо знову віршувать
Вірш Шевченка, У Бога за дверима лежала сокира
Вірші Шевченка, Ой гляну я, подивлюся
Та не дай Господи нікому
Вірш Шевченка, Царі (уривки)
Вірші Шевченка, Добро, у кого є господа
Ну що б, здавалося, слова
Мов за подушне, отступили
Вірші Шевченка, Якби зустрілися ми знову
Вірш Шевченка, Пророк
Вірші Шевченка, Сичі
Вірш Шевченка, І небо невмите, і заспані хвилі
Вірші Шевченка, І виріс я на чужині
Не для людей, тієї слави
Коло гаю, в чистім полі
Якби мені черевики
Вірші Шевченка, І багата я
Вірш Шевченка, Полюбилася я
Породила мене мати
Ой виострю товариша
По вулиці вітер віє
Ой сяду я під хатою
Вірші Шевченка, Закувала зозуленька
Ой не п'ються пива - меди
Вірш Шевченка, У тієї Катерини
Ой пішла я у яр за водою
Не так тії вороги
Вірші Шевченка, ой люлі, люлі, моя дитино
Вірш Шевченка, ой чого ти почорніло
|
Туман, туман долиною
У неділеньку у святую
У неділеньку та ранесенько
Вірш Шевченка, Утоптала стежечку
І широкую долину
На вгороді коло броду
Не хочу я женитися
Вірш Шевченко, Чума
Вірш Шевченко, І знов мені не привезла
Вірші Шевченка, в неволі в самоті немає
Вірш Шевченко, Ой умер старий батько
Вірші Шевченка, Неначе степом Чумаки
Вірш Шевченко, За сонцем хмаронька пливе
Вірші Шевченка, Не додому вночі йдучи
Вірші Шевченко, Як маю я журитися
На що мені женитися?
Вірш Шевченка, Заросли шляхи тернами
Зацвіла в долині
Вірші Шевченка, У нашім раї на землі
На великдень на соломі
Було, роблю що, чи гуляю
Буває іноді старий
Вірші Шевченко, Хіба самому написать
Дурні та гордії ми люди
Вірші Шевченка, І золотої й дорогої
Вірш Шевченко, Ми в купочці колись росли
Готово! Парус розпустили
Вірш Шевченка, Ми восени такі похожі
Лічу в неволі дні і ночі
Лічу в неволі дні і ночі 2
Ми заспівали, розійшлись
Не молилася за мене
Мені здається я не знаю
Вірші Шевченка, Якби ви знали, паничі
Вірш Шевченко, Буває, в неволі іноді згадаю
Вірш Шевченка, І станом гнучим і красою
Огні горять, музика грає
Чи то недоля та неволя
На батька бісового я трачу
І досі сниться: під горою
Мій Боже милий, знову лихо
Юродивий
Вірші Шевченко, Доля
Вірші Шевченка, Муза
Вірш Шевченка, Слава
Вірші Шевченка, Сон
Я не нездужаю, нівроку
Вірші Шевченка, Подражаніє 11 псалму
Марку Вовчку
Ісаія глава 35
Така, як ти, колись лілея
Федору Івановичу Черненку
Вірші Шевченко, Сестрі
Вірш Шевченко, Колись дурною головою
Во Іудеї во дні они
Вірші Шевченко, Подражаніє
Ой діброво — темний гаю!
Вірш Шевченко, Молитва
Колись-то ще, во время оно
Вірші Шевченко, Плач Ярославни
З передсвіта до вечора
Над Дніпровою сагою
Вірші Шевченко, Росли у купочці, зросли
Вірш Шевченко, Світе ясний! Світе тихий!
І Архімед, і Галілей
Поставлю хату і кімнату
Вірші Шевченко, Не нарікаю я на Бога
Вірш Шевченко, Минули літа молодії
І тут, і всюди — скрізь погано
Якби з ким сісти хліба з'їсти
Вірші Шевченко, Тече вода з-під явора
Вірш Шевченко, Якось-то йдучи уночі
Бували войни й військовії свари
Зійшлись, побрались, поєднались
|
Вірші Шевченка
Пропонуємо ще декілька віршів
про природу
та
Стихи о весне
Вірші
Вірші дітей
Діти і поезія
Стихи Плещеев А.Н.
Стихи Фет А.А.
Вірші Миколи Уманця
Природа стихи
обсудити на форумі
перейти на сторінку "статті"
Новини
Об'яви
|
|