Біографія Шевченка
(Дати життя і творчості Т. Г. Шевченка)

Ранні роки та кріпацтво

1814
25 лютого (9 березня за н. ст.). У селі Моринцях Звенигородського повіту на Київщині в родині Григорія Івановича Шевченка, кріпака поміщика Енгельгардта, народився син Тарас.

1815
Грудень. Сім'я Григорія Івановича Шевченка переселилася до села Кирилівки, де й пройшли дитячі роки Шевченка.

1823
Померла мати Тараса — Катерина Якимівна Шевченко. Батько одружується вдруге з удовою, у якої було своїх троє дітей.

1824
Малий Тарас чумакує разом з батьком. Про цю подію в своєму житті він згадує у повісті «Наймичка».

1825
Помер батько Тараса.

1826
Тарас Шевченко йде в Кирилівську школу в найми до вчителя-дяка Петра Богорського.

1827—1828
Тікає від жорстокого дяка Богорського в містечко Лисянку з наміром піти в науку до місцевого маляра. З Лисянки Тарас переходить до іншого дяка-маляра в село Тарасівку. Після невдалих спроб влаштуватися в науку до малярів Тарас повертається в с. Кирилівку. Пасе громадську череду. Наймитує в попа.

1828
Протягом двох тижнів живе у хлиннівського маляра-живописця. Просить управителя поміщицького маєтку у Вільшаній дозволити вчитися у нього. Але Тараса забирають у двірню поміщика Енгельгардта. Працює кухарчуком, а потім — козачком.

1829
Разом з поміщиком побував у Корсуні, Києві, а пізніше потрапляє в Литву у м. Вільно. У Вільні вивчає польську мову, читає твори польських письменників, малює. Заставши Тараса за малюванням, поміщик жорстоко покарав його.

1830
У Вільні Тарас Григорович Шевченко був свідком польського визвольного повстання проти російського самодержавства.

1831
П. Енгельгардт переїжджає в Петербург. Слідом за ним в обозі разом з іншими дворовими прибув до Петербурга і Шевченко.

1832
Поміщик законтрактував Шевченка цеховому майстру-живописцю В. Ширяєву. На вечорах у Ширяєва Тарас Шевченко слухає читання творів О. Пушкіна, В. Жуковського та інших письменників. У цей час у Петербурзі білими літніми ночами перемальовує статуї в Літньому саду.

Звільнення з кріпацтва та розквіт творчості

1835
У Літньому саду Шевченко познайомився з учнем Академії художеств Іваном Максимовичем Сошенком. Сошенко дає Тарасу поради, одержує для нього дозвіл працювати вечорами в класах Товариства заохочення художників. Разом із Ширяєвим розмальовує плафон петербурзького Великого театру.

1837
І. Сошенко представив Тараса Григоровича конференц-секретарю Академії художеств В. Григоровичу з проханням допомогти звільнити його з кріпацтва. Карл Брюллов розпочав роботу над портретом В. Жуковського, призначеним для викупу Шевченка з кріпацтва.

1838
22 квітня. Заходами видатних діячів російської та української культури Шевченка було викуплено на волю за гроші, одержані від лотереї, на якій було розіграно портрет В. Жуковського роботи К. Брюллова. Шевченко відвідує класи Академії художеств як вільний слухач. Навчається під керівництвом К. Брюллова, користується його багатою бібліотекою. Написав поему «Катерина», присвячену В. Жуковському.

1839
Ухвалою Ради Академії художеств Шевченка нагороджено срібною медаллю за малюнок з натури. Написав баладу «Тополя», поеми «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та вірші «Думи мої, думи мої», «Перебендя» та ін.

1840
Вийшла з друку перша збірка творів Т. Шевченка під назвою «Кобзар». Рада Академії художеств нагородила Т. Шевченка срібною медаллю за картину «Хлопчик-жебрак ділиться хлібом з собакою».

1841—1842
Шевченка нагороджено третьою срібною медаллю за акварель «Циганка-ворожка». Вийшла з друку окремою книгою поема «Гайдамаки». Під час подорожі пароплавом по Балтійському морю написав поему «Гамалія».

1843
Закінчив писати драму «Назар Стодоля». У квітні поет виїхав на Україну. Подорожує по селах і містах, знайомиться з життям трудового народу, гостює в родичів у Кирилівці. Малює хату батьків і портрет діда Івана.

1844
Після подорожі по Україні їде в Петербург. Зупиняється в Москві, зустрічається з артистом М. Щепкіним. Закінчив поему «Сон». Вийшов альбом Шевченка «Живописна Україна».

1845
Навесні виїхав на Україну. В Переяславі написав поеми «Кавказ», «Наймичка». 25 грудня хворий поет у Переяславі написав свій знаменитий «Заповіт».

1846
Т. Г. Шевченко вступає в Києві до таємного Кирило-Мефодіївського товариства.

Арешт, заслання та останні роки життя

1847
Т. Г. Шевченко затверджений на посаду вчителя малювання в Київському університеті.
28 лютого студент О. Петров подав донос про існування Кирило-Мефодіївського товариства.
6 квітня арешт Т. Г. Шевченка при в'їзді до Києва.
30 травня Т. Г. Шевченкові оголошено царський вирок про заслання його рядовим солдатом «під суворий нагляд з забороною писати й малювати».
18 червня Шевченка відправлено з Оренбурга до Орської фортеці. В неволі пише поетичні твори.

1848—1849
Шевченко як художник перебуває в складі експедиції О. Бутакова для вивчення Аральського моря. Зимівля на о. Кос-Арал.

1850
За порушення царського наказу про заборону писати й малювати Шевченка було знову заарештовано і під конвоєм відправлено до Орської фортеці у в'язницю.

1850—1857
Перебування в Новопетровському укріпленні. Пише повісті російською мовою.

1857
21 липня. Шевченко одержав повідомлення про звільнення з солдатчини. У вересні дізнається про заборону в'їжджати до Москви та Петербурга. Над ним встановлюється таємний поліцейський нагляд.

1858
Лютий. Т. Г. Шевченку дозволено жити в Петербурзі під суворим поліцейським наглядом. Повернення до столиці, де його радо вітають передові діячі культури.

1859
Знайомиться з Марко Вовчок, І. Тургенєвим, Акакієм Церетелі. Виїзд на Україну. Після зустрічей з селянами Шевченка знову заарештовано і відправлено до Києва. Пізніше дозволено повернутись до Петербурга.

1860
Вийшов з друку новий «Кобзар» та окремі видання поем. Рада Академії художеств надала Шевченкові звання академіка.

1861
Турбується про придбання землі біля Дніпра для побудови хати. Стан здоров'я гіршає.
26 лютого (10 березня н. ст.) о 5 год. 30 хвилин ранку Тарас Григорович Шевченко помер.
28 лютого поета поховали на Смоленському кладовищі в Петербурзі. Пізніше, виконуючи заповіт, його друзі перевезли тіло на Україну і поховали в Каневі на Чернечій горі.