Вже пирій пустив листочки,
Йде весна по краю.
А від тебе ні рядочка,
Милий, я не маю.
Простелю я слід сльозами,
Протопчу стежини.
На дорогах поміж нами
Причаїлись міни.
Крига плине в темні далі,
Все повите горем.
Линуть вісники печалі —
Вітерець та ворон.
Пророста пирій імлистий,
Сходять трави різні.
Гілка серця пустить листя
Тільки у Вітчизні.
Саломея Неріс, 1942 рік
