Справедлива визвольна війна проти фашистської Німеччини та її союзників, складова частина Другої світової війни 1939-1945 pp., почалася після нападу Німеччини («план Барбаросса»).
Політична мета — знищення та поневолення населення СРСР. Військово-стратегічний план — знищення за 1,5-2 місяці радянських збройних сил — «бліцкріг», захоплення території до Волги, потім до Уралу. На початок Великої Вітчизняної війни Німеччина та її союзники мали на кордоні з СРСР 5,5 млн. чоловік,
3700 танків, 5000 літаків; Радянська Армія — 2,9 млн. чоловік, 1800 важких і середніх танків, 1540 літаків нової конструкції.
1-й період війни (червень 1941 — листопад 1942)
Раптовий віроломний напад німецьких армій на СРСР в ніч на 22 Червня.
Основні напрямки воєнних дій: північно-західний (Ленінград), західний (Москва), південно-західний (Україна). Прикордонні бої 1941, оборона Брестської фортеці; захоплення німецькими військами Прибалтики, Білорусії, початок блокади Ленінграда; Смоленська оборона 1941-1942; німецько-фашистська окупація України.
Битва під Москвою:
вересень-листопад 1941 — оборонні бої; з 5 грудня наступ Радянської Армії (по квітень 1942) — перша велика поразка німецьких військ, крах ідеї «бліцкрігу», початок перелому в ході війни, стабілізація фронту. Створення антигітлерівської коаліції (28 держав).
Червень 1942 року — наступ фашистських військ на південному сході (план — захоплення Поволжя та Кавказу). 17 липня — 18 листопада — героїчна оборона Сталінграда; липень 1942 — листопад 1943 — битва за Кавказ.
2-й період війни (листопад 1942 — кінець 1943)
19 листопада 1942 — 2 лютого 1943 — контрнаступ під Сталінградом, розгром 330-тисячного фашистського угруповання, досягнення корінного перелому в ході війни.
Наступальні операції на Північному Кавказі, Середньому Дону; січень 1943 — прорив блокади Ленінграда. Літо 1943 —
тотальна мобілізація в Німеччині і в державах-сателітах. Курська битва (5-11 липня — німецький наступ, 12-15 — контрудари радянських армій, 5 серпня — звільнення Орла і Бєлгорода).
Повна стратегічна ініціатива СРСР до кінця війни. Серпень-грудень 1943 — загальний наступ радянських армій, відступ фашистів за Дніпро, 16 вересня — звільнення Новоросійська, 6 листопада — Києва. Досягнення загальної економічної та воєнної переваги СРСР над фашистською Німеччиною.
Активізація руху Опору в окупованих гітлерівцями країнах. Тегеранська конференція (1943) глав держав СРСР, США та Великобританії, погодження спільних дій.
3-й період війни (січень 1944 — 8 травня 1945)
Погіршення воєнного та економічного стану фашистської Німеччини.
Грудень 1943 — квітень 1944 — звільнення Правобережної України, січень-березень — розгром фашистських військ під Ленінградом та Новгородом, квітень-травень 1944 — Кримська операція, червень-серпень — поразка фінської армії, яка завершилася 19 вересня виходом Фінляндії з війни; звільнення Білорусії та Східної Польщі, липень-жовтень — вигнання фашистів з Прибалтики; серпень-вересень — Яссько-Кишинівська операція, вступ Румунії та Болгарії у війну проти Німеччини.
Кінець 1944 року — успішні операції Радянської Армії в Угорщині, Північній Норвегії, Східній Югославії. Кордон СРСР повністю відновлений. Всі союзники Німеччини вийшли з війни.
Червень 1944 — відкриття США та Великобританією 2-го фронту в Північній Франції. Січень-квітень — звільнення території Польщі та більшої частини Чехословаччини, вступ у Східну
Пруссію, Померанію, Сілезію; звільнення Будапешта, взяття Відня.
16 квітня — 8 травня — Берлінська операція, взяття Берліна, самогубство Гітлера. 8 травня — підписання німецьким верховним командуванням акту про беззастережну капітуляцію; 6-11 травня — Празька операція, звільнення всієї території Чехословаччини. Проголошення 9 травня Днем Перемоги.
Військові дії на Далекому Сході (9 серпня — 2 вересня). Розгром головних японських сухопутних сил — Квантунської армії забезпечив беззастережну капітуляцію Японії; звільнення Південного Сахаліну та Курильських островів.
Перемога СРСР у Великій Вітчизняній війні — великий подвиг радянського народу.
Понад 11 500 воїнів стали Героями Радянського Союзу, більш ніж 7 млн. нагороджено бойовими орденами та медалями.
СРСР втратив у Великій Вітчизняній війні понад 28 млн. чоловік (40% усіх загиблих у Другій світовій); матеріальні втрати обчислювалися в 2600 млрд. крб., зруйновано сотні міст, 70 тис. сіл, близько 32 тис. промислових підприємств. 7
Лямцев Володимир Миколайовичі — кандидат економічних наук.
Романюк Юрій Григорович — кандидат історичних наук.
Ясиновський Валерій Кирилович — магістр державного управління.
Мисенко Петро Данилович — полковник запасу.
Утевська Паола Володимирівна! — член Національної спілки письменників України, учасник
бойових дій Великої вітчизняної війни 1941-1945, кавалер ордена Вітчизняної війни ІІ-го ступеня, медалі «За оборону Сталінграда» та багатьох інших; консультант-рецензент.
Чухрій Микола Костянтинович — учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни 1941-1945, кавалер орденів Слави ІІІ-го ступеня. Вітчизняної війни І-го та ІІ-го ступенів, Червоної Зірки, багатьох медалей; консультант-рецензент.
Колектив авторів-упорядників висловлює подяку Українському державному музею історії Великої Вітчизняної війни за допомогу в підготовці цієї
інформації.
Всеукраїнське об'єднання "Держава"
Пропонуємо переглянути відео на тему Великої Вітчизняної війни.
Справедлива визвольна війна проти фашистської Німеччини та її союзників, складова частина Другої світової війни 1939-1945 pp., почалася після нападу Німеччини («