Статті на Українській мові
Велика Вітчизняна війна
Велика Вітчизняна війна (1941 - 1945). Гіркота поразок
 «Я не звершила героїчних подвигів. Я виконувала свій обов'язок...»
Д. С Озерська, медсестра
На початку війни Радянський Союз опинився у вкрай тяжкому становищі. Таємна підготовка Німеччини до нападу і його раптовість, більша чисельність та краща озброєність військ давали ворогові хоч і тимчасову, але перевагу.
Гітлерівська армія на початку війни добилася великих воєнних успіхів, окупувала значну частину західних областей країни, що поставило війська і економіку Радянського Союзу в надзвичайно складні умови.
Раптові масові удари німецької авіації та одночасно перехід в наступ сухопутних військ на фронті від Балтійського моря до Карпат загрожували існуванню радянських армій та їх прикриттю.
Сухопутні війська Німеччини при підтримці переважаючої у повітрі авіації виграли прикордонні бої 1941 року, завдали тяжких втрат військам першого стратегічного ешелону Збройних сил СРСР і за три тижні війни просунулись на північно-західному напрямі на 400-500 км, на західному — від 450 до 600 км і на південно-західному — на 300-350 км.
Незважаючи на героїчні дії радянських військ, в кінці червня змінити хід збройної боротьби на жодному із стратегічних напрямків не вдалося, і Ставка Головного Командування прийняла рішення про перехід до стратегічної оборони на всьому радянсько-німецькому фронті.
В 1942 році гітлерівському командуванню знову вдалося забезпечити суттєву чисельну перевагу вермахту над радянськими військами.
А в результаті невдалих операцій в Криму та в районі Харкова перевага ворога стала ще більшою. Фашистському командуванню в ході цих операцій вдалося поліпшити становище своїх військ, створити вигідні умови для проведення значної наступальної операції на півдні нашої країни.
Стратегічна ініціатива знову перейшла до рук ворога.
Радянські війська стійко відбивали натиск. Але фашисти прорвали оборону Сталінградського фронту на ріках Дон і Чир. Вони намагалися вийти до Волги. Виникла критична ситуація. Саме в ті дні було оголошено наказ «Ні кроку назад!»
Героїзм бійців та командирів, титанічні зусилля всього народу призвели до того, що наступив корінний перелом в ході війни.
Гіркі поразки першого періоду війни розкривають ще одну трагічну сторінку, яку аж ніяк не можна замовчувати — йдеться про долю радянських військовополонених.
Головна причина великої кількості полонених в тому, що Радянська Армія влітку 1941 року в масі своїй виявилася мало боєздатною і не готовою до оборонної війни. Німецькі війська — танкові з'єднання, мотопіхота — мобільно просувалися вперед на великі відстані (інколи за
день на 50-60 км), відсікали радянським військам шлях до відступу, створювали небувалі в історії воєн оточення — «котли».
«В мінсько-білостоцькому «котлі» (червень-липень 1941) було захоплено в полон 328 тис. радянських бійців та командирів; в Смоленському (липень-серпень 1941) — 310 тис; під Уманню (серпень 1941) — 103 тис; під Києвом (вересень
1941) — 665 тис; під Вязьмою (жовтень 1941) — 663 тис; під Керчю (травень
1942) — 150 тис; під Харковом (тоді ж) — 240 тис Всього ж в результаті великих оточень радянських військ 1941-42 pp. в німецькому полоні опинилося 2 285 000 чоловік»
Василь Андреев. «Все круги ада» («Независимая газета» від 7.05.99)
Точні дані про кількість полонених радянських воїнів невідомі досі. Якщо співставити свідчення західних і вітчизняних дослідників, можна зробити висновок, що радянські втрати полоненими в роки війни склали близько 5 млн. чоловік, з яких приблизно 3 млн. — в перші роки війни.
Утримання в концентраційних таборах, ставлення до полонених було жахливим. Комісарів, політпрацівників, комуністів знищували в першу чергу. Інші утримувались упроголодь, ніякого медичного обслуговування не передбачалося, санітарні умови зачасти були гіршими, аніж для худоби.
Це все призвело до високої смертності. Вона склала 57%, тобто приблизно З 300 000 чоловік.
Головними причинами невдач на фронтах у 1941-42 pp. були великі помилки та прорахунки радянського політичного керівництва на чолі з
м
И.В.Сталіним, злочинне знищення у 1937-1940 pp. багатьох тисяч командирів та політпрацівників, що значно послабило Радянську Армію та Військово-Морський флот.
«Невідомий солдат... Але мені-то він відомий. Я знав його, бачив у запеклій штиковій атаці. Бачив, як він помирав з образою в згасаючих очах: мало вдалося знищити ворогів, несправедлива мить, коли куля увірвалася в нього і нестерпно пече зсередини... Я торкаюся рукою холодного граніту. Якщо бурштин — смола давніх дерев, то червоний граніт, можливо, закам'яніла людська кров?»
Євген Долматовський
«Зелена брама».
Матеріал підготував колектив авторів:
© Кононенко Олексій Анатолійович — член Національної спілки письменників України, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка.
© Кононенко Віктор Анатолійович — художник, лауреат міжнародних конкурсів, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка.
Лямцев Володимир Миколайовичі — кандидат економічних наук.
Романюк Юрій Григорович — кандидат історичних наук.
Ясиновський Валерій Кирилович — магістр державного управління.
Мисенко Петро Данилович — полковник запасу.
Утевська Паола Володимирівна! — член Національної спілки письменників України, учасник
бойових дій Великої вітчизняної війни 1941-1945, кавалер ордена Вітчизняної війни ІІ-го ступеня, медалі «За оборону Сталінграда» та багатьох інших; консультант-рецензент.
Чухрій Микола Костянтинович — учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни 1941-1945, кавалер орденів Слави ІІІ-го ступеня. Вітчизняної війни І-го та ІІ-го ступенів, Червоної Зірки, багатьох медалей; консультант-рецензент.
Колектив авторів-упорядників висловлює подяку Українському державному музею історії Великої Вітчизняної війни за допомогу в підготовці цієї
інформації.
Всеукраїнське
об'єднання "Держава"
Інформація про Велику Вітчизняну війну
Велика Вітчизняна війна (1941 - 1945). Гіркота поразок, на Російській мові
Велика Вітчизняна війна
Вірші про війну
Статті на Українській мові
обсудити на форумі
перейти на сторінку "статті"
Новини
Об'яви
|
