Статті на Українській мові
Велика Вітчизняна війна
Велика Вітчизняна війна. Злочини фашистів
«В 1944 р. гітлерівці відступали і свою злість виміщували на мирних жителях. В Умані фашисти зігнали в дерев'яний будинок школи дітей, жінок і старих, забили двері, вікна, і розстріляли школу з крупнокаліберних кулеметів...»
М.О. Романов, полковник у відставці
«Фашисти нищать наших дітей. Нищать голодом і розстрілами. Нищать методично. Тут і план звільнення України від українців, і ненависть до народу, і нелюдська злоба у неясному баченні свого власного кінця.
Німці вибирають кращих дівчат. Кращих, розумніших, привітніших. Сотні тисяч кращих продовжувательок нашого роду зникне з нашої землі і загине спаскуджене, забите, заслане в безповоротню даль.
Народу одпущено страждань такою мірою, такою новою небаченою мірою, про яку навіть і не підозрювало людство...»
Олександр Довженко
Мільйони людей в усьому світі знають про звіряче обличчя фашизму з книг, документальних та художніх фільмів. Все менше залишається тих, хто пам'ятає злочини фашистів зі свого трагічного досвіду.
На окупованій території гітлерівці знущалися над мирним населенням та військовополоненими. Вони масово розстрілювали жителів міст і сіл, не жаліючи ні старих, ні малих, піддавали нелюдським тортурам полонених солдатів і офіцерів, партизанів, підпільників, тисячами примусово вивозили працездатних громадян на каторжні роботи до Німеччини, руйнували пам'ятники національної культури, житлові будинки, підприємства, розкрадали майно громадян та загальнонаціональні цінності.
Ідеологи фашизму проповідували надуману расову теорію про вищість арійської раси — раси господарів, покликаних керувати іншими народами.
Люто ненавиділи фашисти радянських людей, слов'янські народи — поляків, білорусів, українців, росіян.
Розроблялися і виконувалися плани масового фізичного знищення, поневолення тих, хто залишився живим.
«Метою походу на Росію є винищення слов'янського населення»
Генріх Гімлер
Це була широка, продумана програма, яка базувалася на людожерських вказівках Гітлера.
«...Німецький народ має право завоювати Європу і перетворити її в германську імперію німецького народу. Ми повинні знищувати населення — це входить в нашу місію охорони німецької нації. Нам доведеться розвинути техніку знищення населення... Я маю право знищити мільйони людей нижчої раси, які розмножуються, як хробаки»
Адольф Гітлер
Техніка знищення населення окупованих країн була садистською, сягнула небачених розмірів. Гітлерівці вкрили Європу павутиною похмурих катівень, організували жахливі «фабрики смерті».
Кров холоне в жилах при згадці про такі табори смерті, як Дахау, Освенцім, Майданек, Бухенвальд, Заксенхаузен та подібні їм, в яких по-звірячому закатовано й знищено
декілька мільйонів чоловік. У концтаборах недолюдки творили злочини, яких історія людства ще не знала. Людей катували, практикували на них досліди, труїли тазом, спалювали в крематоріях.
«Для відбору німці ставили планку на висоті 120 см. Всі діти, які могли пройти під цією планкою, відправлялися до крематорію. Знаючи про це, діти витягувалися як тільки могли, піднімали вгору голівки, стараючись потрапити до групи тих, кого залишають в живих...»
Свідчення професора терапевта Бертольда Е.
Утилізовані «залишки» таборів смерті використовували. Одяг та взуття — у вжиток, волосся спалених в крематоріях жінок акуратно пакувалося в мішки і відправлялось на меблеві фабрики.
Звірства фашистських загарбників носили масовий організований характер, були наслідками офіційних директив найвищих нацистських інстанцій.
«Знищи в собі жалість та співчуття — вбивай усякого радянського. Не зупиняйся, якщо перед тобою старий або жінка, дівчинка або хлопчик — вбивай, цим ти врятуєш себе від загибелі, забезпечиш майбутнє своєї сім'ї і прославишся навіки»
Офіційне звернення гітлерівського командування
до солдатів Східного фронту
Тільки на окупованій території СРСР фашисти замучили й знищили близько 10 млн. мирних жителів, в тому числі жінок, дітей, людей похилого віку. Скрізь окупанти вводили примусову рабську працю з каторжним режимом. Мільйони людей, яких вивезли до Німеччини або залишили на окупованій території, утримувалися в неволі, як раби в давнину...
«Березень, 12, Ліозно, 1943 рік.
Дорогий, добрий татусю!
Пишу я тобі листа з німецької неволі. Коли ти, татусю, будеш читати цього листа, мене в живих не буде. І моє прохання до тебе, батьку: покарай німецьких кровопивць.
Це заповіт твоєї помираючої доні.
Кілька слів про маму. Коли повернешся, маму не шукай. її розстріляли німці. Коли допитувалися про тебе, офіцер бив її нагайкою по обличчю. Мама не витерпіла і гордо сказала — ось її останні слова: «Ви не залякаєте мене побоями.
Я впевнена, що чоловік повернеться назад і викине вас, підлих загарбників, звідси геть» І офіцер вистрелив мамі в рот...
Татусю, мені сьогодні виповнилося 15 років, і якщо б зараз ти зустрів мене, то не впізнав би свою доню.
Я стала дуже худенька, мої очі запали, коси мені постригли наголо, руки висохли, схожі на граблі. Коли я кашляю, з рота йде кров — мені відбили легені.
...я рабиня німецького барона, працюю у німця Шарлена прачкою, перу білизну, мию підлогу.
Працюю дуже багато, а їм два рази на день в кориті з «Розою» і «Кларою» — так зовуть свиней. Так наказав барон. «Рус була і буде свинею», — сказав він.
Живу я в сараї де дрова, в кімнату мені заходити не можна. Два рази я втікала від господарів, але мене знаходив їхній двірник. Тоді сам барон зривав з мене сукню і бив ногами. Я втрачала свідомість. Потім на мене виливали відро води і кидали в підвал.
Тільки смерть врятує мене від жорстоких побоїв.
Не хочу більше мучитися рабинею у проклятих, жорстоких німців... тату, відомсти за маму і за мене. Прощавай, добрий татусю, йду помирати...
Твоя доня, Катя Сусаніна»
Лист з фашистської каторги
У повідомленнях надзвичайної державної комісії з розслідування злочинів гітлерівців та їхніх підручних на окупованих радянських територіях, надрукованих у пресі, була оприлюднена велика кількість жахливих фактів.
Це — документально засвідчені масові розстріли мирних жителів у Львові, Києві, Ростові, Харкові, Мінську, Смоленську, Пскові, Орші,
Ризі, Вільнюсі та багатьох інших населених пунктах.
Акти
комісії, як і документальні свідчення з інших країн Європи, —
незаперечний звинувачувальний матеріал, занесений в протокол
повоєнного Нюрнберзького процесу — головного суду народів над
фашистськими військовими злочинцями.
Залякати, зламати дух та поневолити радянських людей, народи
інших країн Європи гітлерівцям не вдалося. їхні звірства, грабіж
та руїни викликали справедливий гнів народів, які піднялися на
рішучу боротьбу під гаслом «Смерть
фашистським окупантам!»
Розгром фашистського
вермахту врятував народи окупованих країн від фізичного
знищення, від рабства.
Молоденькі сади ми посадим на кручі,
Яворами прикрасим дорогу походу. Де окопи, траншеї і піски сипучі, —
Яблунева веселка поклониться в воду.
Бліндажі придніпрові плугами розорем,
Приберемо долини і скажемо: — Досить! Хто боровся, горів і натерпівся горя,
Той достаток і щастя у хату попросить.
Солов'ями затьохкає ніч горобина,
І рясними дощами обірветься спека. Здрастуй, саде зелений, моя Україно,
Як загірна веселка, як юність далека!
Андрій МАЛИШКО
Вірші про війну
Матеріал підготував колектив авторів:
© Кононенко Олексій Анатолійович — член Національної спілки письменників України, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка.
© Кононенко Віктор Анатолійович — художник, лауреат міжнародних конкурсів, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка.
Лямцев Володимир Миколайовичі — кандидат економічних наук.
Романюк Юрій Григорович — кандидат історичних наук.
Ясиновський Валерій Кирилович — магістр державного управління.
Мисенко Петро Данилович — полковник запасу.
Утевська Паола Володимирівна! — член Національної спілки письменників України, учасник
бойових дій Великої вітчизняної війни 1941-1945, кавалер ордена Вітчизняної війни ІІ-го ступеня, медалі «За оборону Сталінграда» та багатьох інших; консультант-рецензент.
Чухрій Микола Костянтинович — учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни 1941-1945, кавалер орденів Слави ІІІ-го ступеня. Вітчизняної війни І-го та ІІ-го ступенів, Червоної Зірки, багатьох медалей; консультант-рецензент.
Колектив авторів-упорядників висловлює подяку Українському державному музею історії Великої Вітчизняної війни за допомогу в підготовці цієї
інформації.
Всеукраїнське
об'єднання "Держава"
Інформація про Велику Вітчизняну війну
Велика Вітчизняна війна (1941 - 1945). Злочини фашистів, на Російській мові
Велика Вітчизняна війна
Вірші про війну
Статті на Українській мові
обсудити на форумі
перейти на сторінку "статті"
Новини
Об'яви
|