Транспорт є невід’ємною частиною господарського комплексу Сватівського району. Він задовольняє потреби господарств і населення по всіх видах перевезень. Транспорт – важливий чинник формування територіальної структури господарства району. вплив транспортного чинника залежить від рівня розвитку транспортної системи. Чим більше розвинута, розгалужена і різноманітна транспортна мережа, чим більше функціонує ефективних транспортних засобів, тим сприятливішим є транспортне положення будь-якого об’єкта (міста, підприємства, району).
До появи залізничного, автомобільного та інших видів транспорту на території Сватівського району був розвинений гужовий транспорт – це перевезення вантажів і людей на возах, санях, з участю живої тяглової сили (коней, волів).
З господарсько-виробничою діяльністю населення району і його природними умовами органічно пов’язані сухопутні дороги і засоби пересування. Через територію нинішнього району проходили важливі торгівельні шляхи: Валуйський шлях, поштовий тракт Харків-Куп’янськ-Сватове-Містки-Старобільськ-Біловодськ. Поштовий шлях мав регулярне насичене сполучення і спеціальну поштову інфраструктуру (поштові станції, комплекси господарських будівель).
Вигідне транспортне положення Сватової-Лучки сприяло розвитку гужового транспорту, перевезенню вантажів як всередині волості, так і за її межами. Займались перевезенням вантажів так звані драгалі – люди, які мали драги (брички, запряжені кіньми). Перевіз вантажів з Криму, Азову, Харкова, Бахмата, Москви здійснювали чумаки на гарбах, запряжених волами. У більшості драгалів було по 5-10 коней, а в чумаків 5-20 волів.
Один з найбільших підприємців Сватової-Лучки, який займався перевезенням вантажів, був Гнутов. Його господарство було на території нинішнього підприємства “Добробут”. Він мав добрі цегляні конюшні з кіньми і до 30 бричок та карет.
Другий підприємець Кривошея (проживав на розі вулиць Старобільської і Веселої, біля нинішньої СШ №2) тримав поштову станцію, де налічувалось близько 40 коней, кілька легких ресорних лінійок і тарантасів. Ця станція здійснювала регулярні та епізодичні перевезення до Куп’янська, Старобільська, Біловодська та інших місць.
В книзі “Города России в 1904 году” вказано, що в Сватовій-Лучці “число повозок 48, столько же извозчиков, трактиров 2, гостиниц и постоялых дворов 10».
Селяни слободи Містків займалися перевезенням хліба (зерна) з слободи на залізничний вокзал в Лисичанськ. На вокзал везуть хліб, який скуповують тут купці, а в Лисичанську купують вугілля для топки печей і продажу.
По перепису 1905 року в слободі Містки 11 селян займалися візництвом.
Для характеристики транспорту Сватівського району дуже важлива є понятійна база, яка включає такі поняття, як:
- Відправлення вантажів – загальний обсяг вантажів у тонах (брутто), прийнятий для перевезень
- Перевезення вантажів – загальний обсяг вантажів, який завантажено та транспортовано рухомим складом окремих видів транспорту (вантажні автомобілі, залізничні вагони) вимірюваний в тонах
- Вантажооборот – загальний обсяг вантажної транспортної роботи, який дорівнює сумі добутків перевезеного вантажу на відстань перевезення по кожній партії вантажу, вимірюється в тонно-кілометрах
- Відправлення пасажирів – загальна кількість пасажирів, прийнятих до перевезення
- Перевезення пасажирів – загальна кількість пасажирів, транспортованих рухомим складом окремих видів транспорту (автобуси, залізничні пасажирські вагони, легкові автомобілі, тролейбуси, трамваї)
- Пасажирооборот – загальний обсяг пасажирської роботи, який дорівнює сумі добутків кількості пасажирів (груп пасажирів) на відстань їх перевезення, вимірюється в пса жиро-кілометрах.
