Згідно гідрографічного районування, Сватівський район знаходиться в північному гідрологічному районі.
Гідрологічні умови тут різноманітні та складні. В осадовій товщі порід, які представлені різноманітними по літологічному складу відкладів, виділяють декілька водоносних горизонтів і комплексів, які прив’язані до порід з гарними колекторськими властивостями (піски, пісковики, алевроліти, мергель, вапняки, тріщинувата крейда). На території Сватівського району підземні води є у всіх стратиграфічних підрозділах, але площа розповсюдження, насиченість водами, якість і практичне значення їх різне.
Основним водоносним горизонтом, який найбільш широко використовується для водозабезпечення, є горизонт, який входить в тріщинувату зону мергельно-крейдяних товщ верхнього відділу крейдяної системи.
Максимальна насиченість водою приведена до долин річки Борової, Красної, Жеребець та їх притоків, в напрямі до вододілу, поступово зменшується. Так дебіти свердловин, пробурених на площах з відмітками поверхні 150-75 м складає 10-20 л/сек., в межах відміток +75-100 м – 5-10 л/сек., і на відмітках більше +30 м – свердловини практично без води.
Якість води верхньокрейдяного водоносного горизонту відповідає державному стандарту.
Тип води змішаний, з перевагою гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієво-натрієвих, мінералізація до 1 г/л, загальна жорсткість – 6-11 мг/екв.
Хімічний склад води тріщинуватої зони мергельно-крейдяної товщі змінюється приблизно в такій же послідовності, що і дебіт свердловин в долинах річок і великих балок. Підземні води, звичайно слабомінералізовані, з рухом до вододілу, мінералізація їх збільшується, досягаючи на при вододільних ділянках більше 1,5 г/л.
Водозабезпечення населених пунктів району, агро формувань в нинішній час здійснюється за рахунок підземних вод верхньокрейдяного водоносного горизонту.
Підземні води дають початок багатьом джерелам на абсолютних відмітках +70-110 м (дебіт джерел від 0,5 до 15 л/сек.). В заплавах р. Борової біля с. Містки, р. Красної м. Сватове, відмічається само вилив води із свердловин.
Можна зробити висновок про те, що Сватівський район володіє достатнім запасом придатних до використання вод, не зважаючи на те. що вони розміщені по території району нерівномірно. Це відноситься також до такого надійного джерела, як крейдяно-мергельний водоносний горизонт.
Існує два методичних підходи щодо показників економічної оцінки водних ресурсів.
1 метод – витратний, який включає витрати на буріння свердловин, устаткування водозабору, водопровідні комунікації, охорону водних ресурсів, контроль і аналіз, поточні витрати водопостачання.
2 метод – ресурсний, ефект від використання, що включає замикаючі витрати на компенсацію дефіциту водних ресурсів, платоспроможність підприємств, рівень дефіциту води, втрачені вигоди від дефіциту води.
