Рельєф та геоморфологія Сватове

Сватівський район знаходиться в східній частині Українського кристалічного масиву, в південно-східній пониженій частині Середньоруської височини, в наслідок чого тут відсутні різкі контрасти в рельєфі і різкі обриси геоморфологічних форм.

Різниця в висотах місцевості не перевищує 110 метрів, контури рельєфу закруглені і згладжені. Тільки діючі яри та обриви на берегах річок Красної та Жеребець не гармонують з загальним спокійним ландшафтом району.

За геоморфологічними ознаками рельєф можна охарактеризувати переважно як широко хвилястий долинно-балковий водно-ерозійний. Корінне плато тут розділене ерозійною сіткою. Яри глибокі, довгі, мало розгалужені, схили їх широкі. Поверхневий стік води і ерозійні процеси достатньо виражені.

На території району виділяються водно-ерозійний, водно-акумулятивний, антропогенний, гравітаційний типи рельєфу.

Ділянки з водно-ерозійним типом рельєфу являють собою давні пліоценові тераси р. Сіверський Донець: Марфінська, Старобільська, Гречишкінська і Охтирська. Марфінська і Старобільська тераси займають вододільні площі між притоками р. Сів.Донець, р. Красною, р. Боровою і р. Жеребець.

Ці вододільні площі з загальним нахилом на південь, завширшки 10-18 км., мають місцями досить добре виражене, широке (1-2 км.) плато, похилі південно-західні і північно-західні терасовані схили.

Правобережні схили спадисті до 5о, короткі 3,5-5 км., порізані балками на вузькі (0,5-1,5 км. завширшки) місцеві між балкові вододіли, що різко (25-30о) переходять в уступи правих корінних берегів річки. На схилах міжбалкових вододілів яскраво виявлена давня і сучасна ерозія.

Сучасна лінійна ерозія виявляється в численних видолинках стоку, струменястих, дощових та берегових розливах і ярах.

Землі з водно-акумулятивним типом рельєфу представлені заплавами річок Красної, Борової, Жеребець. Ці заплави належать до групи сегментових заплав. Заплави річок Красна, Борова, Жеребець, мають розвинені долини. Ширина заплав дорівнює 0,5-1,2 км. Правобережні заплави защебенені уламками мергелю, змитими з уступу правого корінного берега. До водно-акумулятивних утворень можна віднести також днища балок – де маються делювіальні відклади, що утворені внаслідок перенесення та осідання слабо відсортованих змитих частинок грунту та корінних порід.

Антропогенні (техногенні) форми рельєфу в районі – це нерівності земної поверхні, утворені внаслідок діяльності людини. Сюди відносяться кар’єри, які виникають внаслідок видобування в районі піску (Сватове, Первомайське), глини (Маньківка, Нежурине); насипи, дамби, вали – в результаті будівництва водосховищ (дамби Сватівського, Верхньодуванського, Оборотнівського, Райгородського, Круглівського водосховищ). Сюди відносяться і кургани – стародавні поховання людей. Вони зустрічаються всюди на території району (Преображенне, Гончарівка, Сватове, Рудівка та інші).

Антропогенне походження має також і крейдяна печера, що знаходиться на території Преображенської сільради, на правому схилі долини річки Кобилки. Вона відома під назвою “Преображенська крейдяна печера”.

Гравітаційні форми рельєфу спричинені процесами, що відбуваються під впливом сили тяжіння (гравітації). Сюди відносяться обвали, осипання та зсуви.

Зсув – це зміщення під дією сили тяжіння ділянки маси рихлої гірської породи, яка складає борт річкової долини, або любий обривистий схил без порушення масиву зсунувши порід. В Сватівському районі поширені зсуви. Вони розвинені в межах південного схилу Воронезької антеклізи. Зведені вони з піщано-глинистими відкладеннями Київської, Харківської, Берекської свит палеогену (П) та Полтавської свити неогену (Н). Це зсуви природно-історичного, пластичного та структурно-пластичного типу. Загальна кількість зсувів на території району – 293 (перше місце по кількості зсувів у Луганській області). Площа їх 146,5 га. Прогнозне зростання площі активізації зсувів до 2010 року – 25 га.

Зсуви поширені на території Нижньодуванської селищної ради, Оборотнівської, Куземівської, Райгородської сільрад, Сватівської міськради, а також на правих схилах річкової долини річки Красної.

В квітні 2006 року на ділянці Сватове-Куземівка стався зсув грунту, внаслідок чого стало неможливим використання залізничної колії. З цієї причини було припинено рух поїздів в усіх напрямках. Зусиллями працівників Куп’янського відділення Південної залізниці були проведені роботи по ремонту залізничної магістралі. Після ремонту полотна відновився рух поїздів на Київ, Харків, Москву, Мінськ. (Новини Сватівщини, 2006, 7 квітня).

Яружно-балкова система району сильно дренує місцевість, знижує рівень ґрунтових вод. Крім того, яри та балки обумовлюють неправильну конфігурацію полів, що негативно впливає на обробіток грунту, догляд за посівами, збір та транспортування урожаю. Яри завдають великої шкоди агроформуванням району, виводять з ріллі чималі площі, замулюють річки, руйнують шляхи тощо.