Сватівський район розташований на північному заході Луганської області. Його площа складає 1,74 тис. км кв., це 6,5 % території Луганської області. Серед 18 районів області Сватівський район разом з Антрацитівським районом займає друге місце по площі після Станиця Луганського району (1,9 тис км кв.). На півночі район межує з Троїцьким, на сході - з Білокуракінським, на південному сході - з Старобільським, на півдні - з Кремінським районами Луганської області. На заході район межує з Харківською областю України, її районами: Куп'янським, Борівським.
Крайня північна точка району - с. Верхня Дуванка. Крайня південна точка - с. Мілуватка. Крайня східна точка району - с. Чепігівка. Протяжність району з півночі на південь складає 43 км, з заходу на схід - ЗО км.
Сватівський район знаходиться між 49° 18' і 49° 43' північної широти та 37° 52' і 38° 37' східної довготи. Район має компактну територію.
Геометричний центр району знаходиться біля с. Первомайськ.
Віддаленість району від державного кордону України з Росією складає приблизно 44 км.
По відношенню до центра Луганської області - м. Луганська район займає периферичне положення.
Транспортно-географічне положення Сватівського району - це положення району по відношенню до шляхів сполучення з урахуванням їх потужності (перевізної здатності), від ступеня завантаженості та вартості перевезень. Через територію району проходять важливі державні стратегічні автошляхи, міжнародний автошлях на Валуйки (Росія), а залізничний напрямок Попасна-Куп'янськ забезпечує перевезення вантажів та пасажирів. Через територію району проходять два газопроводи міжнародного значення. Все це забезпечує велику роль транспортно-географічного положення району.
Аграрно-географічне положення - це положення Сватівського району по відношенню до продовольчих баз і важливих центрів споживання сільськогосподарської продукції. Сватівський район - один з найбільших с/г районів Луганщини. Основний напрямок сільгосп виробництва: вирощування
споживання - промислові міста: Рубіжне, Северодонецьк, Лисичанськ, Луганськ а також індустріальні міста Харківщини.
Демографічне положення району характеризується високою смертністю, низькою народжуваністю, наявністю безробіття.
Географічне положення міста Сватове.
Я люблю своє рідне місто
За красу кучерявих садків
За вирую ч і ранки росисті
І за тишу ясних вечорів.
М. Уманець
Сватове - місто, районний центр Луганської області, розташований в північно-західній частині області на річці Красній, в 170 км від обласного центру - м. Луганська. Місто Сватове є одночасно і залізничною станцією Донецької залізниці. Географічні координати міста: 49° 25і північної широти, 55° 25і східної довготи. Висота місті над рівнем моря - 91м. Найближче море до міста - Азовське. Площа міста - 23,94 км кв.
Місто Сватове - адміністративний центр Сватівського району. Тут знаходяться органи державної влади, Сватівська районна рада, Сватівська районна державна адміністрація, Сватівська міська рада, правоохоронні органи ( суд, прокуратура, міліція), міжрайонна податкова інспекція, районні установи та організації.
Сватове простяглося вздовж річки Красної, яка протікає через усе місто з півночі на південь і поділяє місто на право- та лівобережну частини. Економіко-географічне положення міста Сватове вигідне, воно знаходиться на перехресті важливих транспортних шляхів, на невеликій відстані від промислових центрів Луганщини, Харківщини. По конфігурації місто Сватове має вигляд витягнутого прямокутника з півночі на південь.
По типології міст України місто відноситься до категорії малих міст України. Місто
Сватове практично рівномірно віддалене від крайніх точок Сватівського району.
Сватове - політичний центр району. Тут знаходяться керівні органи районних організацій політичних партій, рухів, громадських організацій. В районі зареєстровано більше 45 районних організацій різних партій.
В місті 156 вулиць, провулків, площ, та кварталів, 6992 будинка. На півночі місто межує з територією Гончарівської сільської ради, на півдні - з Мілуватською сільрадою, на північному сході - з Первомайською, на північному заході - з селищем Сосновим, на заході - з Коломийчанською, Райгородською, Ковалівською сільськими радами. До складу Сватівської міськради крім селища Соснове входять такі населені пункти, як Зміївка, Дачне.
Сватове - транспортний вузол з залізничною та автобусною станціями.
Місто було засновано в долині річки Красної близько 1606 р. і носило назву Сватова Лучка, потім Новокатеринослав, Сватове. У 1923 р. Сватова Лучка стає районним центром, в 1938 р. Сватове одержало статус міста.
Розвитку міста та навколишніх сіл сприяло будівництво в 1894-1895 р.р. залізниці, залізничної станції Сватове.
Місто має вигідне фізико-географічне, економіко-географічне, транспортне, промислово-географічне положення. Міська територіальна громада має свою символіку, прапор та герб міста.
Рельєф та геоморфологія
Сватівський район знаходиться в східній частині Українського кристалічного масиву, в південно-східній пониженій частині Середньоруської височини, в наслідок чого тут відсутні різкі контрасти в рельєфі і різкі обриси геоморфологічних форм.
Різниця в висотах місцевості не перевищує 110 метрів, контури рельєфу закруглені і згладжені. Тільки діючі яри та обриви на берегах річок Красної та Жеребець не гармонують з загальним спокійним ландшафтом району.
За геоморфологічними ознаками рельєф можна охарактеризувати переважно як широко
хвилястий долинно-балковий водно-ерозійний. Корінне плато тут розділене ерозійною сіткою. Яри глибокі, довгі, мало розгалужені, схили їх широкі. Поверхневий стік води і ерозійні процеси достатньо виражені.
На території району виділяються водно-ерозійний, водно-акумулятивний, антропогенний, гравітаційний типи рельєфу.
Ділянки з
водно-ерозійним типом рельєфу являють собою давні пліоценові тераси р. Сіверський Донець: Марфінська, Старобільська, Гречишкінська і Охтирська. Марфінська і Старобільська тераси займають вододільні площі між притоками р. Сів.Донець, р. Красною, р. Боровою і р. Жеребець.
Ці вододільні площі з загальним нахилом на південь, завширшки 10-18 км., мають місцями досить добре виражене, широке (1-2 км.) плато, похилі південно-західні і північно-західні терасовані схили.
Правобережні схили спадисті до 5о, короткі 3,5-5 км., порізані балками на вузькі (0,5-1,5 км. завширшки) місцеві між балкові вододіли, що різко (25-30о) переходять в уступи правих корінних берегів річки. На схилах міжбалкових вододілів яскраво виявлена давня і сучасна ерозія.
Сучасна лінійна ерозія виявляється в численних видолинках стоку, струменястих, дощових та берегових розливах і ярах.
Землі з
водно-акумулятивним типом рельєфу представлені заплавами річок Красної, Борової, Жеребець. Ці заплави належать до групи сегментових заплав. Заплави річок Красна, Борова, Жеребець, мають розвинені долини. Ширина заплав дорівнює 0,5-1,2 км. Правобережні заплави защебенені уламками мергелю, змитими з уступу правого корінного берега. До водно-акумулятивних утворень можна віднести також днища балок – де маються делювіальні відклади, що утворені внаслідок перенесення та осідання слабо відсортованих змитих частинок грунту та корінних порід.
Антропогенні (техногенні) форми рельєфу в районі – це нерівності земної поверхні, утворені внаслідок діяльності людини. Сюди відносяться кар’єри, які виникають внаслідок видобування в районі піску (Сватове, Первомайське), глини (Маньківка, Нежурине); насипи, дамби, вали – в результаті будівництва водосховищ (дамби Сватівського, Верхньодуванського, Оборотнівського, Райгородського, Круглівського водосховищ). Сюди відносяться і кургани – стародавні поховання людей. Вони зустрічаються всюди на території району (Преображенне, Гончарівка, Сватове, Рудівка та інші).
Антропогенне походження має також і крейдяна печера, що знаходиться на території Преображенської сільради, на правому схилі долини річки Кобилки. Вона відома під назвою “Преображенська крейдяна печера”.
Гравітаційні форми рельєфу спричинені процесами, що відбуваються під впливом сили тяжіння (гравітації). Сюди відносяться обвали, осипання та зсуви.
Зсув – це зміщення під дією сили тяжіння ділянки маси рихлої гірської породи, яка складає борт річкової долини, або любий обривистий схил без порушення масиву зсунувши порід. В Сватівському районі поширені зсуви. Вони розвинені в межах південного схилу Воронезької антеклізи. Зведені вони з піщано-глинистими відкладеннями Київської, Харківської, Берекської свит палеогену (П) та Полтавської свити неогену (Н). Це зсуви природно-історичного, пластичного та структурно-пластичного типу. Загальна кількість зсувів на території району – 293 (перше місце по кількості зсувів у Луганській області). Площа їх 146,5 га. Прогнозне зростання площі активізації зсувів до 2010 року – 25 га.
Зсуви поширені на території Нижньодуванської селищної ради, Оборотнівської, Куземівської, Райгородської сільрад, Сватівської міськради, а також на правих схилах річкової долини річки Красної.
В квітні 2006 року на ділянці Сватове-Куземівка стався зсув грунту, внаслідок чого стало неможливим використання залізничної колії. З цієї причини було припинено рух поїздів в усіх напрямках. Зусиллями працівників Куп’янського відділення Південної залізниці були проведені роботи по ремонту залізничної магістралі. Після ремонту полотна відновився рух поїздів на Київ, Харків, Москву, Мінськ. (Новини Сватівщини, 2006, 7 квітня).
Яружно-балкова система району сильно дренує місцевість, знижує рівень ґрунтових вод. Крім того, яри та балки обумовлюють неправильну конфігурацію полів, що негативно впливає на обробіток грунту, догляд за посівами, збір та транспортування урожаю. Яри завдають великої шкоди агроформуванням району, виводять з ріллі чималі площі, замулюють річки, руйнують шляхи тощо.
Повернутись на сторінку розділу "Сватове"
Пропонуємо ще інформацію про місто Сватове та Сватівський район
