Територія Сватівського району в геологічному відношенні розташована на північній межі східної частини Дніпрово-Донецької впадини, де кристалічний фундамент заглиблений на 2000 і більше метрів. Тут, на докембрійській кристалічній основі, залягає потужна товща осадових утворень палеозойського, мезозойського і кайнозойського віків. І в тому ж напрямі занурюється в кристалічний фундамент.
Кристалічні породи докембрію залягають на території району на глибині від 900 метрів на північному сході до 2200-2600 метрів на південному заході. Представлені вони рожевими гранітами, місцями грнітодіорітами протерозойського віку.
Палеозойські утворення представлені кам’яновугільною системою, нижнім та верхнім відділами. Максимальна потужність відкладень карбона – 1900 м передбачається в південно-західній частині території району, а в північно-східному напрямку вони зменшуються.
Відкладення нижнього відділу представлені суцільним вапняком, нижня частина середнього відділу також складається з вапняків, верхня – переважно піщано-глинистими породами (аргіліти, алевроліти, мілко зернисті кварцові пісковики з підлеглими пластинами вапняків і вугільних прошарків). Верхній відділ на території району відсутній.
Кам’яновугільні утворення залягають з різкою неузгодженістю на докембрійській основі, глибина їх залягання від земної поверхні 250 м на північному сході до 700 м на південному сході.
Утворення мезозойської групи представлені тріасовою, юрською та крейдяною системами. Скрізь поширені тільки відклади крейдяної системи.
Тріасові породи представлені глинами – різноколірними і слабозцементованими, кварцово-польовошпатовими пісковиками – відомі тільки в південно-західній частині району. максимальна потужність їх на південному заході біля 100 м. Межа поширення проходить південніше селища Нижня Дуванка і західніше села Містки.
Відкладення Юрської системи збереглися лише на заході Сватівського району і представлені світло-зеленими глинами з рідкими прошарками кварцово-польовошпатних крихких пісковиків. Потужність відкладень юри близько 53-55 м.
Крейдяна система представлена утвореннями нижнього і верхнього відділів.
До нижнього відділу відносяться мілко зернисті кварцово-польовошпатні пісковики з прошарком в їх основі рідкої кремнієвої гальки. Потужність їх 17 метрів. Поширені скрізь на території району.
Верхньо-крейдяні утворення розвинені по всій території району і представлені всіма ярусами, крім датського. Потужність їх від 200 метрів на північному сході до 420-450 метрів на південному заході. Літологічно вони складені крейдоподібними мергелями, крейдою, в основі – глауконітові піски і пісковики сеноманського, туринського, коньякського, сантонського, шампанського і маастріхського ярусів, які залягають з різною незгодою на відкладах юри, тріаса і середнього карбону. На поверхню виходять тільки породи шампанського і маастріхського ярусів.
Кайнозойська група представлена відкладеннями палеогенової, неогенової і антропогенової систем, які широко поширені на вододільних просторах району. середня потужність їх близько 100 м.
Утворення палеогенової системи представлені породами бучакської, київської, харківської свит, літологічно складеними пісками, алевролітами і пісковиками з прошарками глин.
Серед неогенових відкладень на території Сватівського району поширена товща кольорових глин і пісків, і комплекс місцевих терас. Максимальна потужність їх відкладів не перевищує 10-20 метрів і представлені вони кольоровими пісками та глинами, а в алювіальних відкладах пліоценових терас – пісками, які перекриваються сіро-зеленими і червоними скіфськими глинами.
Антропогенні відкладення поширені повсюди. Представлені вони всіма відділами, складені пісками, супісками, глинами і суглинками. Серед них виділяються слідуючі геологічні типи: алювіальні і пролювіальні. Потужність антропогенних відкладів починається в межах від десятків сантиметрів до 40 метрів.
Корисні копалини Сватове
На території Сватівського району є різноманітні корисні копалини. Поширення їх зумовлене геологічною будовою території.
Територія Сватівського району входить в перспективні райони: північна частина – поширення коксівного вугілля, південна – в район поширення довгополуменевого вугілля.
В північно-західній частині Сватівського району, на території Райгородської та Ковалівської сільрад, знаходиться Зайцівське родовище природного газу-метану. Запаси газу складають 250 млн.м3. в 1994 році фірма “Оберонвугілля”, яка займається пошуком, розвідкою і розробкою корисних копалин, звернулась в Сватівську райдержадміністрацію з проханням про виділення землі для організації робіт по введення в експлуатацію Зайцівського родовища газу.
Корисні копалини Сватівського району представлені також цегляно-черепичною сировиною, будівельними пісками, Гончарівським родовищем крейди.
Сватівське родовище суглинків розташоване в 5 км на північний захід від станції Сватове. родовище складене породами четвертинного віку. Корисні копалини – суглинки, суглиністістю до 2% шлаку, придатні для виробництва з нього будівельної цегли марок 75 і 100. Запаси затверджені по категоріям в тис.куб.м: А2-454, В-22 і С1-21. Загальні запаси 497 тис м3. Родовище розроблялось цегельним заводом в м. Сватове в 1966 році. Завод був сезонний з природною сушкой. Продуктивність 2 млн. штук цегли за рік.
Сватівське родовище піску розташоване в 5 км на північний захід від ст. Сватове, розвідане в 1964 році. Корисними копалинами є піски четвертинного віку, середньої потужності 6,4 м. Запаси затверджені по категоріям С1-97 тис м3. Родовище розроблялось Сватівським цегельним заводом в якості добавки.
Павлівське родовище піску розташоване в районі села Нежурине Ковалівської сільради. Розвідка була проведена в 1955 році. Об’єктом розвідки є бурі та зеленувато-жовті піски, потужністю біля 3 метрів. Розкрив – рослинний шар потужністю 0,3-0,5 м. Підрахунок запасів не проводився в зв’язку з глинистістю та малою потужністю. Родовище промислово не розроблялося. Використовується для господарських потреб населення.
Гончарівське родовище крейди розташовано в 7 км на північний захід від станції Гончарівка. Кількість балансових запасів на 1 січня 1963 року по категоріям А+В = 3202 тис.т. і С1 – 1341 тис.т. Родовище не розробляється.
На території Сватівського району є родовище пісковиків, які використовувалися населенням в індивідуальному будівництві. Запаси пісковиків є в селі Коломийчисі, в околицях міста Сватове.
16 лютого 1939 року газета “Ворошиловградская правда” повідомила, що на території колгоспу імені Леніна Свердловської сільради Сватівського раону (нині с. Свердлівка Райгородської сільради) знайдено поклади марганцю, залізної руди і олова.
Геологічна розвідка, проведена в останні роки на території Луганської області, показала наявність природного газу в окремих місцях, в тому числі і на території Сватівського району. але щоб дістати природний газ, потрібно долати перешкоду – високий пластовий тиск. Ось що з цього приводу писала газета “Голос України” в 2009 році: “...Если, например, на действующих месторождениях давление пласта колеблется от 15 до 70 и максимум до 100 атмосфер, то в недавно пробуренной скважине в Сватовском районе давление показало 500 атмосфер”.
В Сватівському районі є значні запаси різноманітних глин. Особливе значення мають вогнетривкі глини. Вони зустрічаються на території Райгородської сільради (околиці села Надія).
Повернутись на сторінку розділу "Сватове"
Пропонуємо ще інформацію про місто Сватове та Сватівський район
