Сватово - общественно-информационный портал города

поветнутись на головну сторінку сайту

Про істину















Архітектура

Здоров'я

Новини

Історія Сватове

Природа

Статті

Форум

Фото Сватове

Чат

Повернутися на головну сторінку служби

  Останні статті та публікації

Данильченко О.Ф. "Листи мого друга"

Про істину

Вітаю тебе, мій друже!

Не можу сказати, мій любий, чи вдалося мені довести в минулому листі тобі, що головне питання філософії, яку вивчав свого часу я, та яку вивчаєш ти, – зовсім не головне.

Не можу бути впевненим і в тому, що ти поділяєш мій погляд на те, що головним питанням філософії сьогодні має бути питання пізнання світу та пошук істин нашого буття та буття всесвіту.

Але я достеменно знаю, що головну філософську увагу мають привернути розум людини, її знання. Бо тільки вони відрізняють людину від тварини. Бо тільки знання роблять людину людиною і не що інше. Бо людина приречена знати, користуватися знаннями і... потерпати від знань.

Гадаю, любий друже, що про знання я тобі напишу в наступних листах, виконуючи твоє постійне бажання знати. А от про істину, без розуміння якої не може бути ніякого правильного розуміння, я тобі поспішаю розповісти вже в цьому листі.

Любий друже! Багато існує визначень поняття істини. Ось деякі з них: істина – це те, що є; істина – це те, що відповідає дійсності; істина – то реальність; істина – це знання про предмет, які правильно його відображають, відповідають йому; істина – це правда; істина – це добро; істина – це адекватне відображення предметів і явищ дійсності суб'єктом, що їх пізнає; (біблейське) істина – це Бог. Якому визначенню віддати перевагу? Яке з них істинне?

Для того, щоб не помилитися і правильно відповісти на ці питання, пропоную розглянути деякі властивості та прикмети істини, а також деякі порівняння істини з іншими явищами. Тож:

Ø Істина, як і все у світі народжується, зріє, старіє та вмирає разом зі своїм атрибутом, предметом або явищем, після чого залишає про себе тільки пам'ять. Без цього жодне твердження не є істиною.

Ø Істиною ніхто не заволодів, вона відкрита для всіх, її ще багато лишиться нашим нащадкам.

Ø Істину можна тільки пізнати.

Ø Знамените "істина – це я" може проголосити кожна людина. Бо в своїй голові чужих істин не буває.

Ø Пізнання істини – сенс людського життя.

Ø Цілеспрямованість до пошуку істини характерна тільки для сильних особистостей. Слабкі не витримують тернистого до неї шляху.

Ø Істина завжди далеко. Поруч її світло. Істина завжди світить, невігластво – ніколи.

Ø Життя без знання істин – доля більше тварин, ніж людей.

Ø Істина вічна на стільки, на скільки вічне людство або людина, яка її пізнає.

Ø Знання істини ніколи не робить життя людини легким. Здебільшого навпаки. Але знання істини завжди робить життя людським.

Ø Мало людей знають істини, більшість в них вірить.

Ø Істина – це Сонце, зірка. Вона і вдень може засліпити, якщо дивитися на неї, а не на шлях, який вона нам освітлює.

Хто йде вдень, повинен дивитися під ноги, щоб бачити дорогу. Хто йде вночі, повинен дивитися на зірки, щоб не збитися з дороги.

Любий друже! Є багато інших властивостей та прикмет істини. Скажімо, таке: "Істина породжує ненависть". Але будь уважний, бо правильно й те, що "істина породжує любов". Це залежить від того, на який ґрунт впаде зерно істини.

Багато людей замість того, щоб пізнати істину, уникають її. Не осуджуй їх. Знай, що їм краще вірити, ніж пізнавати.

Відкриття істини дає відповідь на одні запитання та збуджує інші, так з'являються цікавість, інтерес, які задовольняються, коли людині відкривається наступна істина. Так розвивається людина.

Нагадаю тобі, друже, найчудовішу древню думку про те, що "істина у вині". Для тебе, як молодої людини, додам те, що, мабуть, забули дописати тут древні мудреці або не дописали свідомо – "істина у вині розуму". Це дійсно так. Бо не розумно звинувачувати у здобутках та стражданнях глупоту, якої занадто багато навкруги. Тож якщо ти вирішиш відкривати свої істини людям, то май силу приймати на себе вину за їх розумність. Врешті-решт, вона на тебе впаде і без твоєї згоди.

О. Данильченко