Сватово - общественно-информационный портал города

поветнутись на головну сторінку сайту

Про здоров’я духу і тіла людини















Архітектура

Здоров'я

Новини

Історія Сватове

Природа

Статті

Форум

Фото Сватове

Чат

Повернутися на головну сторінку служби

  Останні статті та публікації

Данильченко О.Ф. "Листи мого друга"

Про здоров’я духу і тіла людини

Вітаю тебе, мій друже!

Одним з найцінніших багатств, яким володіє кожна людина – є здоров’я, і ти, друже, вірно пишеш в своєму останньому листі, що з цим твердженням сперечатися немає ніякого сенсу, бо все інше в житті мало приносить радощів, коли його буде супроводжувати наша хворість. Ось чому твоє запитання "Як стати здоровим?" є запитанням достойним уваги кожної свідомої людини, і скажу тобі без перебільшення – це питання з ряду національного достоїнства – бо кожна цивілізована нація вважає здоров’я людей своїм головним національним надбанням і робить все можливе, щоб люди його мали.

Вирішивши відповісти тобі, друже, на це запитання я не хочу сказати, що користування моїми порадами зробить здоровою кожну людину, бо здоровою себе може зробити тільки сама людина і ніхто інший. Я не хочу сказати, друже, що моя відповідь єдино вірна, – бо шляхів до свого здоров’я, або до немочі, у кожної людини безліч, хоч і йде вона лише одним з них. Я не хочу сказати, також, друже, що моя відповідь збереже тебе від кожної хвороби, бо навіть Гіппократ сказав, що не хотів би бути лікарем, коли б не було опіуму.

Єдине, що я тобі можу пообіцяти, друже, це те, що прочитавши мого листа, ти будеш знати, що таке здоров’я, як його зберегти, та як не пошкодити здоров’я інших людей, а все інше – справа твоя, і справа нелегка, але вона окупиться тим, що ти будеш мати те, що хочеш. То ж, не гаймо часу і за роботу!

Любий, друже! Я ділюся з тобою думками про здоров’я тільки тому, що ти цікавишся цим питанням, ти запитуєш про здоров’я, ти вбачаєш в цьому питанні багато проблем, ти розумієш ті труднощі, які постають перед тобою на шляху здорового життя. В тебе, в решті-решт, є велике бажання мати здоров’я. І якщо ти, друже, зумієш це бажання пронести через все життя, як одну з визначальних його цілей, то знай, що мало знайдеться сил в природі, які б ти не переборов, які б змогли перешкодити тобі бути здоровим. Зрозумій мене вірно, друже, – зміст моєї відповіді обов’язково дасть користь і твоїм друзям, які так як і ти зацікавляться своїм здоров’ям та захочуть його мати. Бо тільки в цьому випадку наші знання приносять нам користь! Тож коли будемо мати в собі, друже, таке бажання, то будемо мати і здоров’я до самого скону, бо в цьому є великий сенс людського буття і запорука особистого щастя.

То ж бачиш, любий друже, як легко бути щасливим, та як мало для цього потрібно – бажання бути здоровим та здоров’я. Є здоров’я – і ти вже щасливий! Звичайно ж, друже, ти мені скажеш, що найважчим тут є шлях від бажання до здоров’я, – і я з тобою погоджусь. Але погодься і ти зі мною в тім, що на цьому шляху більшість перешкод ти сам собі городиш. А якщо справедливо та суворіше віднесешся до себе, то дійдеш висновку, що їх не тільки більшість, а вони ще й найбільші з усіх.

Бажаєш приклад? – будь ласка! Скажи мені відверто, коли ти був в останній раз в спортивному залі? На спортмайданчику? Або просто займався фізичними вправами вдома? Або бігав по лісовій галявині чи міському парку? А коли ти займався цим в системі? Забув уже? Я тобі нагадаю – в спортзалі був місяців зо два тому, – перед канікулами на уроці фізкультури, який до речі нічого хорошого твоєму здоров’ю не приніс, бо займався ти не здоров’ям а репетицією останнього дзвоника зі своїми однокласниками, яким також здоров’я від цього не добавилось. В лісі на галявині ти бігав роки чотири тому разом з батьком, коли був ще малечею, бо за навчанням та розвагами, здебільшого телевізійними, часу зараз не знаходиш. А говорити про систему в твоєму спортивному житті зовсім нічого – бо вона просто відсутня. То скажи мені, друже, чи є в тебе бажання дійсно бути здоровою людиною, чи воно затьмарилось та загубилось серед інших, як на твою думку, більш важливих бажань? А якщо це так, то навіщо ти мене запитуєш про здоров’я? Адже користі від знання відповіді на це питання ти не в змозі отримати, бо твоє бажання бути здоровим дуже слабке і немічне. Воно легко відступає від інших твоїх бажань, або бажань оточуючих тебе людей, віддає їм свій час, та свою силу. А щоб цього не трапилося, друже, даю тобі хорошу пораду – не дозволяй нікому (і в першу чергу собі) забирати ті крихти твого часу, які необхідні, щоб задовольнити твоє бажання бути здоровим. А воно має як найчастіше, краще щоденно, задовольнятися перевіркою (тренуванням) всього організму. А це можливо лише при духовній та фізичній його напрузі.

Духовна напруга – це реалізація бажання тренуватися, займатися фізичними вправами, а фізична – в напруженні твоїх м’язів. А коли ти, друже, будеш робити це систематично то швидко впевнишся в тому, що ти на вірному шляху, бо отримаєш ні з чим незрівнянну насолоду легкого володіння своїм духом та своїм тілом.

Любий друже! На шляху до здорового способу життя є інші чималі перешкоди – це погані та шкідливі звички. Ти не можеш не помітити, що навкруги багато людей палять тютюн , зловживають алкоголем, на виду у всього чесного люду без сорому демонструють свої статеві здібності, вживають наркотичні речовини. Цілком справедливо до шкідливих звичок необхідно віднести надмірне захоплення телефільмами, в яких демонструється насилля, секс, вбивство, страхіття, та надмірне захоплення низькопробними розвагами дискотечного ґатунку. І, звичайно ж, до шкідливих звичок, друже, необхідно віднести систематичне невиконання правил особистої гігієни, систематичне невиконання людських своїх обов’язків. Це трапляється дуже часто. Я не буду, друже, читати лекцію про їх шкоду – дуже просто і легко ознайомитися з цим в “розумній” літературі, навіть в шкільних підручниках, я не хочу лякати тебе непередбаченими наслідками цих звичок, бо вважаю, що людина гідна свідомості має знати, що робить. Хочу сказати тобі лише одне, щоб не гаяти часу, не запитуй мене про здоров’я, якщо ти маєш якусь з цих звичок, що я назвав, або навіть іншу, яку ти сам віднесеш до шкідливої, а якнайшвидше зроби все, щоб її позбутися – будь господарем своїх звичок, а не їх рабом! – бо це найдостойніша людини справа. Користі від цього значно більше буде тобі і людям.

Ти маєш знати, любий друже, що ганебна звичка то є ганебне відношення до свого здоров’я, до себе, а відтак і до людей, – бо не може людина, яка ганьбить себе, потерпати від цього на самоті – це ще нікому не вдавалося. Адже страждання - це прерогатива розуму. І в нас не повинно бути ніякого сумніву в тому, що страждання батька чи матері, скажімо, наркозалежної людини, значно більші від страждань цієї людини.

Любий мій друже! В своєму листі до мене ти приводиш приклади, що світові знаменитості, – артисти, політики, діячі науки та культури, спортсмени навіть, та інші демонструють нам немало шкідливих звичок через засоби масової інформації і водночас мають хороше здоров’я, і запитуєш мене, як це має поєднуватися? Можливо, це добрий приклад для людей, особливо молоді? Ні, друже, – це недобрий приклад, навпаки – негативний. Але кожний вибирає приклад собі сам і в цьому сенс свободи вибору. То ж не хвилюйся з цього приводу – ти сам собі господар над тим, з кого тобі брати приклад і в чому. А щодо знаменитостей, які демонструють нам вільно або невільно ганебні звички, то виразимо їм своє співчуття в цьому (і тільки), бо то не вина їх, а біда, точно така, яку мають люди і незнамениті, і демонструють нам вони їх лише з благою метою, – оберегти нас від такої біди, – бо уявити іншу мету буде просто принизливо і не достойно для нас, не кажучи вже про знаменитості.

Мій друже! Те, що я розповів уже про здоров’я – важливо, але головне чекає тебе попереду – я навмисно зберіг його під кінець листа, бо закінчення краще запам’ятається. Як свідчить досвід цивілізації, кожна людина має два види здоров’я – духу і тіла. Зв’язок між ними такий – коли ми маємо духовне здоров’я, то бути здоровим фізично нам труднощів не складає, цього може досягти майже кожний. А ось коли духовного здоров’я бракує, то бути фізично здоровим неможливо, або безкорисно, що майже одне і те ж, як ти розумієш, друже! Ось яку думку я запозичив собі за пораду у славнозвісного Сенеки з цього приводу, вона тобі сподобається. Він казав: “Перед усім турбуйся про дійсне здоров’я – здоров’я духу, а потім про друге – здоров’я тіла, яке недорого тобі обійдеться, якщо захочеш бути здоровим. То ж в чому можеш – притісняй тіло і звільни місце для духу. А займатися вправами, щоб руки стали сильнішими, плечі – ширшими, боки – міцнішими це заняття дурне та недостойне освіченої людини, – бо скільки б тобі не вдалося накопичити жиру і наростити м’язів все рівно ти не зрівняєшся ні вагою ні силою з відгодованим бугаєм.”

Можливо, друже, ти в цих словах помітиш дещо зневажливе ставлення до занять фізичними вправами, але це не так. Сам Сенека займався фізичними вправами і говорив про їх необхідність для здорового тіла. А це порівняння приведене для того, щоб підкреслити головну відмінність та значимість людського духу, якому підкорене тіло. Доречи, ці слова написала людина, яка все життя прохворіла тяжкою хворобою – астмою, та яка у віці майже 70 років змушена була обставинами по наказу свого вихованця – імператора Нерона - самостійно піти з життя. То ж хіба, друже, можна сумніватися в їх достовірності та відмовитися скористатися ними в житті?

Ні, друже! Глибина цих слів ще повністю незбагненна для багатьох людей, на превеликий жаль. Бо якщо по справжньому прислухатися до цієї поради, то ми скоріше будемо дивуватися наявності хвороб у людей, а не їх відсутності, як робимо це сьогодні.

Скажи мені, друже, чи станеш ти здоровішою людиною, коли будеш витрачати свої кошти, відведені тобі долею на здоров’я, на придбання для себе ліків та саме лікування? Чи стане здоровішою нація, коли буде шукати своє здоров’я більше в розвитку лікувальних установ? Звичайно ж, як ти розумієш, здоров’я ні тобі, ні нації від цього не добавиться. Я зовсім не хочу сказати цим, що лікарні та ліки не потрібні – вони потрібні якомога кращі. Але вони виконують, як правило, таку роль, як і пожежні частини – без них не обійтися, але самі пожежі трапляються без них. Так і хвороби з’являються у людей не дивлячись на те, що існують хороші ліки та лікувальні заклади. Здоров’я не потребує лікування – воно потребує збереження. А це вже не є завдання аптек та лікарень.

А ти, друже, в першу чергу бажаєш мати здоров’я духовне (і не помиляєшся в цьому) – то хіба його знайдеш в лікувальних закладах? Його там не має й поготів, бо знаходиться воно там, де формується твоя свідомість, твій дух – в тобі самому. То ж я тобі раджу, друже, щоб бути здоровим, – забудь на деякий час, а потім і на зовсім про те, що існують лікарні та аптеки, - їх для тебе немає! Ти сам собі лікар - і нехай цей стан тебе не лякає, бо він природний і так має бути. Скільки є сил в тебе, друже, запевняй себе, що ти. здоровий, що ти обійдешся без лікарень, ти сам собі даси раду. Погодься, що вони існують для тих людей, хто сам не в змозі попередити захворювання, або не в змозі справитись, якщо воно вже прийшло. Вони для тих людей, які самі шкодять своєму здоров’ю, вони, також, для тих людей, які стали жертвою нещасних випадків. Навіть, якщо доля тобі зрадить і ти, друже, опинишся серед них, то і в цьому випадку запевни себе в тому, що ти сам вийдеш з тимчасової скрути. Дозволяй лікарям лікувати себе тільки тоді, коли ти не в змозі робити це сам, але знай, що таких випадків майже немає, – таким чином ти їм допоможеш вилікувати тебе краще від всіх ліків, які вони тобі призначать.

Любий друже! Здоров’я духу людини знаходиться в глибокому розумінні самого себе, як особистості соціальної, історичної та біологічної, в розумінні інших людей як самого себе, в розумінні оточуючої природи та суспільства, їх закономірностей розвитку, в розумінні безкінечної але закономірної варіативності існування людської матеріальної свідомості, в розумінні природи наших знань та віри, в розумінні значення слів як елементарних, багатофункціональних інформаційних чинників та складових свідомості, що ми і називаємо врешті-решт духом людини. В розумінні останнього і знаходяться витоки твого другого, тілесного здоров’я. То ж раджу тобі, друже, – забудь за ліки! Щоранку і щовечора бажай собі та ближнім здоров’я, стверджуй, що ти здоровий якомога частіше. Говори ці слова як хочеш, чи в думці, чи в голос. Вони обов’язково вплинуть через ферментативно-гормональну регулятивну систему організму на обмінні процеси, та дійсно покращать стан тих систем де є небажані зміни або попередять їх. Вони обов’язково вплинуть так, як і слова віруючої людини, направлені до Бога з проханням дати їй здоров’я. Тут вірніше сказати, що прохання віруючої людини таким же шляхом досягає мети, навіть не встигши досягти Божого слуху.

Ти, друже, напевно, запитаєш мене, чому необхідно неодноразово повторювати, стверджувати здоровий стан свого організму? То скажи мені, любий, скільки разів ти повторював літери алфавіту в першому класі, щоб їх запам’ятати? А скільки разів ти тренувався розв’язувати математичні задачі чи писати хімічні формули? Ти, друже, знаєш, скільки разів необхідно тренувати своє вміння грати на скрипці, щоб бути скрипалем? Скільки необхідно написати віршів, щоб бути поетом чи провести операцій, щоб бути хорошим хірургом? Без тренування не можна стати і спортсменом. А тренування - це повторення. То чи відрізняється, друже, шлях до вміння бути математиком, поетом, лікарем, музикантом від шляху до вміння бути здоровою людиною? Не відрізняється. І шлях цей проходить через можливість білків пам’яті (і інших білків) утримувати необхідну нам властивість (наші вміння) лише за умови постійного надходження із зовні необхідної інформації і її постійного впливу на ці білки, що дає можливість зберігати їх форму. А виразити цю інформацію можливо лише словом.

Сказані тобою слова, друже, будуть впливати і дієвим шляхом. Бо на початку всіх наших дій є слова, сказані навіть в думці, твердження, і коли людина постійно говорить собі, що вона здорова, то вона мусить і буде робити все можливе щоб бути здоровою. Так воно, друже, є, так воно і буде! І не вважай цю пораду за нісенітницю! Бо в цьому випадку ти знехтуєш науковими дослідженнями в області психофізіологічних основ регуляції біохімічних процесів в організмі людини, які цілком відповідають рефлекторній теорії видатного російського вченого Павлова І.П. , ти знехтуєш досвідом оздоровлення багатьох людей психотерапевтами, народними цілителями, ти знехтуєш релігійними уявленнями про значення молитви про здоров’я, звернених до Бога (бо молитва до Бога – це в першу чергу і є звернення до самого себе) які, як відомо, мають чудовий фізіологічний ефект.

Але не вважай, друже, і те, що ці поради мають безмежну силу, В природі все розумне має межу – безмежна лише одна глупота. То ж межа дії моїх порад буде визначатися силою твого слова, твого бажання бути здоровим, силою твоєї віри в це, силою твоїх справ. Зміцнюй їх, друже, своїми знаннями про людей, які змогли зберегти своє здоров’я навіть в нелюдських умовах життя, яких безліч і які допоможуть тобі укріпити віру в свої можливості. І не має значення, до кого вони зверталися за допомогою – до лікаря, до Бога, чи цілителя – вони завжди зверталися до себе. І не має значення, які ліки їх вилікували – бо першим завжди було слово, яке і лікувало їх більш за все.

Любий, друже, будь сам собі цілителем, – та ти таким уже і є!

І щойно хотів тобі побажати здоров’я, як завжди, і закінчити свого листа, але згадав про чудову думку з приводу твого запитання. Ти гадаєш, друже, що здоров’я нам потрібне для того, щоб довго прожити? Ні, любий мій, – це ще нікому не вдавалося. Воно нам потрібне для того, щоб жити правильно - це під силу кожному. Запитаєш, чиї це слова? Свого часу я взяв їх в борг у Епікура, – тепер вони вже твої. І борг твій, прийде час – віддаси його.

О. Данильченко