ГРОШІ, ГРОШІ, ГРОШІ...
24 02.09 р.
Гроші, гроші, гроші, гроші...
Чим вони такі хороші?
Все життя про них ми дбаємо -
Добуваємо, добуваємо...
Вже повземо, вже не можемо,
Але все шукаємо грошів.
Сяє місяць, гріє сонце,
Як що йдуть до нас червонці!
І повземо на карачках,
Так буває, що і плачем.
Бо не в змозі зрозуміти,
Де і як їх заробити.
Як що їх у нас немає,
Десь ми їдемо, добуваємо.
Рідних діток оставляємо,
За чужими приглядаємо.
Хтось багацько має дуже,
Хтось же - цьому панству служить:
Хати строять, прибирають,
Або діток забавляють.
Кожен якось виживає...
В багатьох сім’ї немає.
Бо батьки збирають гроші,
Діти – вижити не хожі.
Без притулку рідні діти,
Їх нема куди подіти.
Доглядають їх бабусі,
Діти плачуть... бо у тузі.
Якщо тато заробляє,
Одна мати приглядає.
Якщо мати від’їзжає, -
Зовсім радощів немає.
Батьки гроші заробляють
Та уваги не звертають,
Як ростуть же їхні діти?
Не прийшлось би червоніти!
Що ж то стало за життя?
Розлітається сім’я.
Щоб до купи всіх зібрати,
Де ж їм гроші заробляти?
От така у нас забава...
Та чи винна в тім держава?
Люди в найми подалися,
Непотрібними здалися.
Ой, гроші, гроші, грошики...
Позбирати б в кошики,
Засолити б , як гриби,
Щоб були вони завжди!
Світлана Сирена
|