Сватово - общественно-информационный портал города

поветнутись на головну сторінку сайту

Скачати книгу Леоніда Миколайовича Королько: "Сватівщина в роки війни 1941-1945" (архів zip 223 кб.)



Стихи о войне

Великая отечественная война 1941 1945

Велика Вітчизняна війна (1941 - 1945)

Вірші про війну




Історія Сватове

Королько Л.Н.

Сватове

Королько Леонід Миколайович

Скачати книгу Леоніда Миколайовича Королько: "Сватівщина в роки війни 1941-1945" (архів zip 223 кб.)

Сватівщина в роки війни 1941-1945

Ця інформація зібрана та підготовлена істориком - краєзнавцем Сватове Королько Леонідом Миколайовичем

Сватівський район у зоні прифронтової смуги

На початку 1943 р., під час звільнення Сватівського району від фашистських окупантів, запеклі бої точилися поряд - у Донбасі і на Сіверському Донці у районі м. Ізюм. І Сватівський район знову опинився у прифронтовій смузі. У той час значна кількість сватівчан влилася у військові частини, які проходили через територію району або доукомплектовувалися на території району.

У кінці січня 1943 р., коли штаб 267-ї стрілецької дивізії знаходився у с. Маньківка, понад 50 жителів с. Маньківка, с. Свистунівка і навколишніх сіл були зараховані до складу 267-ї стрілецької дивізії. Ці молоді, ще не навчені, не обмундировані бійці разом з іншими бійцями дивізії брали участь у боях за звільнення Сватового, Гончарівки, Преображенного, з них більше 25 чоловік загинули у цих боях.

У березні – квітні 1943 р. у м. Сватове в приміщенні райкому партії і районної ради (нині дитяча консультація) розміщувався штаб Південно-західного фронту. Для захисту цього штабу у Сватове був розміщений 303-й зенітно-артилерійський полк резерву головного командування, до складу якого приєдналися 13 сватівчан, в т. ч.: О.І. Білоконь, І.Г. Грабо, В.Д. Груздо, В.І. Лук’яненко, Д.Г. Лук’яненко, І.В. Пономарьов, І.Ф. Почтарьов, І.О. Ткаченко, П.О. Чернуха.

З цим полком ці воїни пройшли славний бойовий шлях і були відзначені урядовими нагородами. У липні 1943 р. 303-й зенітно-артилерійський полк знову базувався у м. Сватове і охороняв аеродром та залізничну станцію. 95 Більше 50 дівчат-комсомолок були направлені військкоматом до складу 80-ї роти ВНОС (повітряне спостереження, оповіщення, зв’язок), яка доукомплектовувалась особовим складом у нашому місті. Влітку 1943 р. Клавдія Астраханцева, Зінаїда Гуцель, Олександра Каплунова, Ольга Кваша, Анастасія Кіріченко, Марія Перепелиця, Олена Ткачова, Галина Федорова, Таїсія Цікало та інші дівчата–сватівчанки поповнили особовий склад 27-ї залізничної бригади, яка дислокувалася у м. Сватове.

Ця бригада займалася ремонтом і будівництвом залізничних мостів та інших залізничних об’єктів. Саме цією бригадою був побудований новий залізничний міст через річку Красну в районі селища Сосновий. Багато жителів Куп’янського і Сватівського районів напевно не знають, що прославлена 62-а армія Василя Івановича Чуйкова, яка разом з 64-ю армією, відіграли головну роль у обороні Сталінграда і розгромі під його стінами фашистських військ, була передислокована, після закінчення битви, з-під Сталінграда в райони Куп’янська і Сватового для переформування.

Переформування 62-ї армії на території Куп’янського і Сватівського районів проводилося у лютому-травні 1943 р.96 Штаб армії розміщувався поряд з нами на залізничній станції Кислівка (там створений музей 62-ї (8-ї гвардійської армії). На території Сватівського району підрозділи 62-ї армії дислокувалися у с. Куземівка, с. Коломийчиха, с. Стельмахівка. Перебуваючи саме на нашій слобожанській землі 62-а армія Ставкою Верховного Головнокомандування 16 квітня була перетворена у 8-у гвардійську армію.

І саме тут, у травні 1943 р., усі дивізії, які входили до складу цієї армії, одержали гвардійські прапори і урядові нагороди. Перед літнім наступом 1943 р. на Сіверському Донці, з 13 березня по 14 липня, в с. Нижня Дуванка знаходився на переформуванні підрозділ знаменитого 1-го гвардійського механізованого корпусу генерал-лейтенанта Івана Микитовича Русіянова - 2-а гвардійська механізована бригада (командир - полковник Худяков Олександр Тимофійович). 1-й гвардійський механізований корпус - це колишня 100-а стрілецька дивізія, яка разом з 127-ю, 153-ю, 161-ю стрілецькими дивізіями у битві під Єльнею у 1941 р. не тільки вистояли і змогли відбити шалений натиск відбірних гітлерівських військ, а й завдали їм поразки, і це в значній мірі, дало змогу радянському командуванню організувати контрнаступ наших військ під Москвою у грудні 1941 р.

За цей подвиг 18 вересня 1941 р. 100-й стрілецькій дивізії, першою в Радянській Армії, було присвоєно почесне звання «1-ї гвардійської дивізії». А трьом іншим вищеназваним дивізіям звання - 2-ї, 3-ї, 4-ї гвардійських дивізій. У Нижній Дуванці на протязі чотирьох місяців проводилося поповнення і комплектування підрозділів 2-ї механізованої бригади особовим складом, озброєнням, бойовою технікою та проводилося напружене навчання особового складу бригади.97 У м. Сватове у березні-травні 1943 р. знаходилися на доукомплектуванні 229-й гвардійський винищувальний протитанковий полк та 407-й винищувальний протитанковий полк, які поповнювалися дівчатами зі Сватового і навколишніх районів і міст.98

У березні-квітні 1943 р. у Сватовому на польовому аеродромі дислокувалася 34-а ОКРАЕ (окрема коректувально-розвідувальна авіаційна ескадрилья) 96-го ОКРАП (окремого коректувально-розвідувального авіаційного полку) 17-ї повітряної армії. Пілоти цієї ескадрильї на літаках-коректувальниках Су-2 літали над лінією фронту і корегували по рації вогонь наших артилерійських частин та повідомляли про результати обстрілу ворожих позицій. Також вони літали на розвідку у тил ворога, де фотографували ворожі об’єкти.99 А в травні-серпні 1943 р. на польовому аеродромі в с. Нижня Дуванка базувався 164-й винищувальний авіаційний полк (командир полку - майор Мєлентєв О.Д.). До складу полку входило дві авіаескадрильї: 1-а капітана Ковальова і 2-а капітана Устинова.

Про бойові будні льотчиків 164-го винищувального авіаційного полку у Нижній Дуванці розповідається у двох книгах: «Боєм живе винищувач» та «Служение Отчизне», які написав генерал-полковник авіації, двічі Герой Радянського Союзу, колишній командир ланки 2-ї ескадрильї цього полку в Нижній Дуванці Микола Михайлович Скомарохов. Саме тут, у Нижній Дуванці, у запеклих боях мужнів і набирався військового досвіду М.М. Скомарохов. Ось як описує у своїх книгах бойові будні пілотів 164-го винищувального авіаційного полку у Нижній Дуванці сам Скомарохов: «…«Фокери» помалу розвертаються на зворотній курс.

Їх - сім, прикриваються вісімкою «месерів». А нас тільки двоє. Ми не знали, що нам на допомогу злетіли винищувачі з інших аеродромів. А поки що - пара проти 15 ворожих літаків. Треба вступати в бій, але так, щоб від того була неабияка користь. Вдивляємося - на кого напасти. У районі Сватового помічаємо під хмарами двох «фокерів». Кидаю машину до них, швидко підходжу, прицілююсь, відкриваю вогонь. І - радість: один стерв’ятник горить, починає перевалюватися, виставляючи черево, як оглушена у воді риба. До нього зовсім близько підходить Валентин, пускає прощальну чергу. Озираюсь – до нас несуться зграєю «месери»…

Стрімко входимо в хмари, відриваємось від переслідувачів… Роздивляємось - на сірому фоні повзе пара «фокерів». Шуліками кидаємося на них. Помітивши нас, вони намагаються сховатися в хмари, але це їм не вдається: спочатку один заштопорив, розмотуючи дим часто - сірий шарф, потім другий…».100 Після перельоту 164-го винищувального авіаційного полку на інший аеродром, ближче до лінії фронту, на польовому аеродромі у Нижній Дуванці базувався авіаційний полк бомбардувальників.

Оскільки Сватівський район після його звільнення і до серпня 1943 р., включно, перебував у зоні прифронтової смуги, то в м. Сватове і в окремих селах увесь час знаходилися (як вже зазначалося вище) якісь військові частини і штаби (в т.ч. і штаб Південно-західного фронту). Тому м. Сватове досить часто, до серпня 1943р., включно, піддавалося бомбардуванню німецькою авіацією.

Під час цих бомбардувань гинули не тільки мирні жителі міста, а й воїни військових частин. Так, під час бомбардування ворожої авіації 20 березня загинуло декілька жителів міста і начальник оперативного відділу штабу Південно-західного фронту майор Ішимов О.А. і офіцер цього штабу капітан Зайцев А.Д..101 Тому для захисту від ворожої авіації були розміщені зенітні підрозділи. У березні-квітні 1943 р. у Сватовому дислокувався 303-й зенітно-артилерійський полк, який охороняв штаб Південно-західного фронту, залізничну станцію і польовий аеродром.

Крім того, із сусідніх аеродромів посилалися літаки для проведення патрулювання повітряного простору Сватівщини. Так, 14 червня 1943 р. повітряне патрулювання, проти нальотів німецьких бомбардувальників, в районі Сватове–Мілуватка здійснював командир 2-ї ескадрильї 74-го гвардійського штурмового авіаційного полку капітан Іваха Іван Михайлович. Але раптово налетіли німецькі винищувачі «Месершмит-109» і в наслідок їх численних атак капітан Іваха загинув ще у повітрі. Некерований штурмовик Іл-1 урізався в землю.

Останки льотчика були поховані біля с. Мілуватка. За 27 успішних бойових вильотів капітаном Івахою було особисто знищено і пошкоджено 8 танків, 52 автомобілі з піхотою і вантажем, 20 мотоциклів, 3 автобуси і значну кількість живої сили противника.102 З лютого 1943 по грудень 1946 р. у м. Сватове дислокувалися 27 різних військових шпиталів, у селах району – 20.

За роки війни в 71 військовому шпиталі, які дислокувалися на території Сватівщини, до і після окупації, померло декілька сотень тяжко поранених воїнів Радянської Армії. Тільки список відомих померлих воїнів складається з 593 чоловік, в т. ч.: по шпиталям м. Сватове – 480. 103 І серед них прізвища командира 12-ї танкової бригади прославленої Кантеміровської дивізії полковника Ф.М. Лихачева, командира 116-го гвардійського артилерійського полку полковника П.П. Гладкова, капітана Д.М. Барона.

І.Початок Великої Вітчизняної війни

1.1. Мобілізаційна робота в Сватівському районі
1.2. Перебудова господарства Сватівського району на військовий лад
1.3. Участь сватівчан у будівництві оборонних споруд
1.4. Перша евакуація із Сватівського району
1.5. Сватівський район у зоні прифронтової смуги
1.6. Формування партизанського і комсомольського підпілля та партизанських загонів
1.7. Друга евакуація із Сватівського району

ІІ. Окупація району фашистськими військами

2.1. Встановлення в Сватівському районі фашистського окупаційного режиму
2.2. Терор фашистського окупаційного режиму проти мирного населення Сватівського району
2.3. Антифашистський опір населення Сватівського району


ІІІ. Визволення Сватівського району від німецько-фашистських окупантів

ІV. Відбудова господарства району. Допомога фронту.

4.1. Збитки завдані господарству Сватівського району німецькими окупантами
4.2. Відбудова господарства Сватівського району
4.3 Сватівський район у зоні прифронтової смуги
4.4. Допомога трудівників Сватівського району фронту

V. Боротьба воїнів-сватівчан на фронтах Великої Вітчизняної війни

5.1. Участь воїнів-сватівчан у всіх родах військ і на усіх фронтах Великої Вітчизняної війни
5.2. Воїни-сватівчани командири Радянської Армії
5.3. Мужність, відвага і героїзм воїнів-сватівчан на фронтах Великої Вітчизняної війни
5.4. Боротьба сватівчан у складі партизанських загонів
5.5. Урядові нагороди воїнів-сватівчан
5.6. Участь воїнів-сватівчан у Параді Перемоги у Москві

VІ. Участь воїнів-фронтовиків у відбудові народного господарства

VІІ. Увіковічення пам’яті воїнів Сватівщини

Епілог

Список використаних джерел та літератури