Сватово - общественно-информационный портал города

поветнутись на головну сторінку сайту

Скачати книгу Леоніда Миколайовича Королько: "Сватівщина в роки війни 1941-1945" (архів zip 223 кб.)



Стихи о войне

Великая отечественная война 1941 1945

Велика Вітчизняна війна (1941 - 1945)

Вірші про війну




Історія Сватове

Королько Л.Н.

Сватове

Королько Леонід Миколайович

Скачати книгу Леоніда Миколайовича Королько: "Сватівщина в роки війни 1941-1945" (архів zip 223 кб.)

Сватівщина в роки війни 1941-1945

Ця інформація зібрана та підготовлена істориком - краєзнавцем Сватове Королько Леонідом Миколайовичем

Антифашистський опір населення Сватівського району

Ні фашистський терор, ні масове пограбування, ні голод і приниження не змогли примусити жителів району змиритися з «новим порядком» окупантів. У різних куточках Сватового і сіл району вже у перші місяці окупації спостерігалися численні випадки непокори, саботажу і диверсій. Відважні патріоти, ризикуючи своїм життям, збирали на полях розкидані з літаків радянські листівки і розповсюджували їх серед населення, ховали від загарбників хліб, фураж, продукти харчування.

Виводили з ладу механізми і обладнання, всіляко гальмували заготівлю і вивезення окупантами зерна. Приносили військовополоненим у табори продукти харчування, одяг та взуття, допомагали їм тікати з таборів, а потім їх переховували у своїх оселях.

Бригадир тракторної бригади С.П. Третяк і його помічник Д.І. Цікало з с. Райгородка навмисно на протязі 5 місяців зволікали з установкою двигуна на комбайн. Той же Д.І. Цікало і Д.М. Ляхов зривали ремонт своїх тракторів. А.П. Бервено із с. Петрівка вивів із ладу комбайн, а його односельці - Д.А. Коломієць і Ф.Ф. Мороз вивели з ладу трактор і молотарку, чим на довгий час зірвали обмолот хліба. А коли не вдалося затримати обмолот і вивезення зерна, хлібороби відважувалися на найстрашніше для них - палили необмолочені скирти хліба.

Так, голова колгоспу ім. 1-го Травня П.І. Задорожній у хуторі Андріївка спалив 4 скирти, за що і поплатився своїм життям. В.П. Хорунжий у Містках спалив 3 скирти. Декілька скирт спалили у с. Петрівка Олексій Коваленко, Василь Каліберда, Іван Петренко. Староста сільгоспобщини І.С. Корсик і комбайнер з с. Барикіне майже все намолочене зерно роздали колгоспникам на зберігання. Робітник борошномельного заводу А.П. Груздо перед окупацією міста розібрав головний двигун заводу і сховав його деталі, а коли німці намагалися запустити завод, він знову вивів з ладу двигун.

Разом з електриком П.М. Бубликом, Груздо декілька разів виводив з ладу німецькі лінії зв’язку. Житель Сватового І.В. Рудич на залізничній станції вбив німецького солдата-охоронця і організував втечу із вагона усіх бранців, яких повинні були вивезти до Німеччини. Сам він був заарештований і розстріляний. Сватівчанин Л.В. Ктитарев збирав у полі і розповсюджував по району радянські листівки, а в с. Преображенне на мосту підірвав два німецьких автомобіля. Жителі с. Маньківка В.С. Мірошниченко і Лебединський теж підірвали ворожий автомобіль, загинуло 15 солдат.45 У с. Кармазинівка діяв партизанський загін під керівництвом Красникова, який підірвав 2 німецькі автомобілі і знищив декілька німецьких солдат та одного поліцая.

У с. Гончарівка М.Таранцов вбив старосту села і знищив знайдений у нього список на 36 «неблагонадійних» односельчан. У радгоспі № 10 під час жнив М.П. Крохмаль на столі управителя написав лозунг: «Смерть німецьким окупантам!». У Первомайській неповній середній школі вчителі Дехтяренко, Веретельник, Веретельникова навчали учнів по радянським програмам і підручникам.

У с. Кармазинівка А.М. Дубограй і М.А. Сірикова активно проводили роботу серед населення проти виходу на роботу і вивезення молоді до Німеччини.46 У січні 1943 р. німці привезли до Містків близько 100 радянських військовополонених і закрили їх у приміщенні школи. Жителька села М.Є. Камченко і лікар Г.О. Майстренко відкотили від дверей колоди і всі військовополонені, за винятком 5-х важкопоранених, утекли.47 В.І. Третяк був вивезений до Німеччини на каторжні роботи, проводив активну роботу серед бранців, тричі організовував втечу молоді з Німеччини.

Сам утік, але був схоплений на кордоні. А ось Надії Яценко вдалося втекти з каторжних робіт і майже через усю Європу у порожніх вагонах дістатися додому.48 Під час окупації в с. Куземівка Гриб П.М. організувала групу жінок: Карнаух А.І., Тимченко Г.О., Тишакова Г.О., Паюнова К.С., які ходили по селу і збирали у людей одяг, взуття, продукти харчування і передавали все це військовополоненим у табір на території пункту «Заготзерно».

Жителька цього села Острогорська Т.П. переховувала у себе військовополоненого, який втік з табору. У с. Кривошиївка Риков С.В., Одіяненко М.Я., Селіванова У.І. допомогли 3 радянським військовополоненим втекти з місцевого табору і протягом усієї окупації переховували їх у своїх оселях.49 Багато жінок у м.Сватове приносили військовополоненим харчі, одяг, взуття, допомагали окремим полоненим покинути табір. Так, Стельмах М.М. і Кривоніс О.І. деякий час переховували військовополоненого, який втік з табору. А Розумна О.С. протягом окупації підгодовувала і прала білизну чотирьом полоненим.

Всі ці антифашистські виступи і диверсії жителів району проводилися стихійно і не скоординовано. Але поступово запасному секретарю підпільного райкому партії Якову Георгійовичу Кривоносу50 вдалося об’єднати ряд дрібних антифашистських груп і окремих патріотів у розгалужену підпільну партійну організацію. Підпільники збирають на полях розкидані радянські листівки, розповсюджують їх серед населення і організовують по селах і в різних куточках міста колективні читки і обговорення цих листівок.

Підпільна організація Кривоноса налагодила випуск і своїх листівок. Член організації Почтарьов А.А., який до війни працював у редакції районної газети, регулярно слухав по радіоприймачу повідомлення радянського Радінформбюро і потім на друкарській машинці друкував листівки. 51 У липні 1942 р. було надруковано і розповсюджено листівки із зверненням до населення Сватівського району в кількості 50 екземплярів.

А всього за час окупації було надруковано до 30 номерів різних листівок52 і розповсюджено через зв’язкових Надію Будильську і Людмилу Дешкевич, які розносили їх і роздавали надійним людям у місті і селах району, а вони вже розповсюджували далі і організовували колективні обговорення цих листівок серед населення.

Це такі люди, як Г.Г. Антонюк та Віра і Галина Задираки (м. Сватове), Т.А. Усов і Є.О. Борисенко (с. Первомайське), М.Н. Без′язичний (с. Кривошиївка), М.Ф. Петрова (с. Свердлівка) та В.В. Кривша і вчителька Ільяшова із с. Райгородка.53 Група підпільної організації по зриву німецьких хлібозаготівель та здачі худоби, до якої входили Т.В. Пащенко, В.М. Химченко, О.Ю. Смалько, Г.М. Волох, П.М. Усик та інші активно проводили в сільгоспобщинах антифашистську пропаганду, закликаючи селян всіляко зривати німецькі заготівлі зерна та худоби, виводити з ладу механізми і обладнання, щоб затягувати обмолот збіжжя.

При проведенні агітаційної роботи у с.Підкуйчанськ керівник цієї групи Тимофій Васильович Пащенко був заарештований. В той же день була заарештована і його дружина з малолітньою донькою. Дружину з донькою відпустили через місяць, а сам він у кінці січня 1943 р. при наступі радянських військ зміг спастися.54 Я.Г. Кривоносу при допомозі дезінфекторщика П.Л.Шаповалова вдалося створити при районній лікарні підпільну групу медиків на чолі з завідуючою поліклінікою Г.М. Ціпунової (Фесенко).55

Ця група, яку увійшли зав. лабораторією Л.С. Блудова, лікар А.М. Боченко, завгосп М.І. Щербак, дезінфектор П.Л. Шаповалов та головний лікар райлікарні А.Ч. Дурач, за дорученням Кривоноса систематично гальмувала відправку молоді, забезпечуючи деяких юнаків і дівчат фіктивними довідками про хворобу або навчаючи молодь, як симулювати ту чи іншу заразну хворобу і уникнути відправки до Німеччини. Лікарі групи надавали таємно медичну допомогу пораненим військовополоненим, які переховувалися у населення. В результаті діяльності групи медиків і саботажу самої молоді, із більше двох тисяч юнаків і дівчат, намічених до відправки на каторжні роботи, окупантам вдалося вивезти до Німеччини тільки 653 чоловіка.

Головний лікар лікарні А.Ч. Дурач та медсестра М.С. Соколова протягом усього періоду окупації переховували і лікували у підвалах лікарні і подвір’ї Соколової 18 тяжкопоранених радянських солдат, яких не змогли евакуювати з лікарні.56 А коли виникли великі труднощі з харчуванням поранених, на допомогу прийшла родина Бекташ, яка займалася продажом хліба. Осман Устинович з дружиною Дариною Тимофіївною випікали хліб, а їх донька Фатима приносила хліб для поранених.57

Підпільна організація прийняла до свого складу підпільну групу з 13 чоловік військовополонених на чолі з І.Первином, яка під наглядом німців, але без конвою, працювала на ремонті залізничних колій. Під час роботи члени цієї групи непомітно збирали і крали у німців зброю і передавали її підпільникам. 7 січня 1943 р. член цієї групи І.П. Кузьмін (житель с. Софіївка нашого району) спалив німецький склад із пальним і гараж з автомобілями після чого втік до свого рідного села.58 У кінці січня 1943 р., коли радянські війська наблизилися до району, німці вирішили вивезти цю групу військовополонених подалі у тил. Але по дорозі військовополонені (як і було домовлено раніше) перебили німецьку охорону і повернулися назад до Сватового.

Керівник підпільної організації Кривоніс разом з М.І. Щербаком сховали автомобіль та 11 військовополонених в кінці вул. ім. Кірова в м. Сватове у дворі Івана Павловича і Марії Петрівни Зубко.59 Двох поранених військовополонених було сховано в іншому місті. Лікарі Г. Ціпунова і Л. Блудова надавали їм медичну допомогу. У грудні 1942 р. до Сватівської підпільної організації ввійшла підпільна група механізаторів при Сватівській МТС на чолі з механіком О.Ю. Смальком.60 Члени цієї групи В.М. Куліш, М.А. Завозій, П.І. Шевченко, П.І. Перетятько, Є.В. Шкабура, І.К. Ткалич виводили з ладу щойно відремонтовані трактори, комбайни, сільськогосподарські машини і обладнання, ховали пальне, мастило, окремі деталі і вузли механізмів і всіляко гальмували ремонт техніки, тим самим зривали обмолот збіжжя.

Під час окупації у Сватовому був розквартирований взвод саперів, який складався з мобілізованих чеських солдатів. Через жителя м. Сватове С.С. Настечина, у якого жили чехи, підпільники організації встановили зв’язок з чехом-комуністом Франчиском Позоура, котрий регулярно слухав радіоприймач і через господаря інформував підпільників про хід подій на фронтах.61 Пізніше Франчиск завербував ще 17 чехів і створив чеську підпільну групу, яка підірвала на дорозі за містом два німецькі автомобілі. А коли над чеською групою нависла загроза розкриття, підпільна організація допомогла їм перейти на нелегальне становище і розмістила їх у будинках М.В. Гришиної і Л.А. Юріної.62

При відступі німців зі Сватового один з підпільників-чехів пошкодив кабель по вул. Стовбового і тим самим запобіг підриву великого складу зброї, що намагалися здійснити фашисти. Поряд з партійним підпіллям у місті діяла підпільна комсомольська група на чолі з Євгеном Батрименком і Валентиною Фесенко. Молоді патріоти Є. Батрименко, Валентина і Анатолій Фесенко, Віктор Бодарєв, Ольга Плотнікова збирали скинуті з літаків радянські листівки, переписували їх і розповсюджували серед населення та розклеювали вночі у людних місцях.

Часто виготовляли і розклеювали листівки, які писали самі. Так, під 7 листопада ними було виготовлено і розклеєно 20 святкових листівок з портретом Й.В. Сталіна.63 Крім того, комсомольці-підпільники збирали по полях зброю і передавали її на склад партійного підпілля. Є Батрименко і комуніст П.Л. Шаповалов викрали з німецького складу 2 ящика патронів, декілька гранат і автомат і здали на склад партійного підпілля.

У кінці січня 1943 р., коли радянські війська наблизилися до району, підпільна організація Кривоноса зібрала інформацію про розташування військових частин і ворожу оборону в м. Сватове і послала з цією інформацією через лінію фронту підпільника П.С. Рикова, який зумів не тільки перейти лінію фронту і передати розвідувальну інформацію наступаючий частині Радянської Армії, а й став для неї провідником при підході до м.Сватове.64

Увечері 30 січня 1943 р., коли розпочався бій за Сватове, групи самооборони партійного і комсомольського підпілля разом з групою бувших військовополонених Первина і чеською групою розпочали операцію по очищення міста від окупантів і зрадників.

До вступу радянських військових частин підпільниками було затримано 50 поліцейських і старост та 18 німецьких солдат. Під час перестрілки з ворогом був смертельно поранений і невдовзі помер керівник чеської підпільної групи комуніст Франчиско Позоура. Він був похований на центральному кладовищі в м. Сватове.

І.Початок Великої Вітчизняної війни

1.1. Мобілізаційна робота в Сватівському районі
1.2. Перебудова господарства Сватівського району на військовий лад
1.3. Участь сватівчан у будівництві оборонних споруд
1.4. Перша евакуація із Сватівського району
1.5. Сватівський район у зоні прифронтової смуги
1.6. Формування партизанського і комсомольського підпілля та партизанських загонів
1.7. Друга евакуація із Сватівського району

ІІ. Окупація району фашистськими військами

2.1. Встановлення в Сватівському районі фашистського окупаційного режиму
2.2. Терор фашистського окупаційного режиму проти мирного населення Сватівського району
2.3. Антифашистський опір населення Сватівського району


ІІІ. Визволення Сватівського району від німецько-фашистських окупантів

ІV. Відбудова господарства району. Допомога фронту.

4.1. Збитки завдані господарству Сватівського району німецькими окупантами
4.2. Відбудова господарства Сватівського району
4.3 Сватівський район у зоні прифронтової смуги
4.4. Допомога трудівників Сватівського району фронту

V. Боротьба воїнів-сватівчан на фронтах Великої Вітчизняної війни

5.1. Участь воїнів-сватівчан у всіх родах військ і на усіх фронтах Великої Вітчизняної війни
5.2. Воїни-сватівчани командири Радянської Армії
5.3. Мужність, відвага і героїзм воїнів-сватівчан на фронтах Великої Вітчизняної війни
5.4. Боротьба сватівчан у складі партизанських загонів
5.5. Урядові нагороди воїнів-сватівчан
5.6. Участь воїнів-сватівчан у Параді Перемоги у Москві

VІ. Участь воїнів-фронтовиків у відбудові народного господарства

VІІ. Увіковічення пам’яті воїнів Сватівщини

Епілог

Список використаних джерел та літератури