Сватово - общественно-информационный портал города

поветнутись на головну сторінку сайту

Скачати книгу Леоніда Миколайовича Королько: "Сватівщина в роки війни 1941-1945" (архів zip 223 кб.)



Стихи о войне

Великая отечественная война 1941 1945

Велика Вітчизняна війна (1941 - 1945)

Вірші про війну




Історія Сватове

Королько Л.Н.

Сватове

Королько Леонід Миколайович

Скачати книгу Леоніда Миколайовича Королько: "Сватівщина в роки війни 1941-1945" (архів zip 223 кб.)

Сватівщина в роки війни 1941-1945

Ця інформація зібрана та підготовлена істориком - краєзнавцем Сватове Королько Леонідом Миколайовичем

Відбудова господарства Сватівського району

Відразу ж після визволення Сватівського району від окупантів відновилася робота райкому партії і райвиконкому. Вже 1 лютого 1943 р. особливим відділом військової частини, яка знаходилася у м. Сватове, із складу підпільної партійної організації Кривоноса, було призначене керівництво району. Секретарем райкому партії був призначений І.М. Моренко, головою райради – Я.Г. Кривоніс, секретарем райради Т.В. Пащенко, головою міськради – В.Ф. Педенко, начальником міліції – М.І. Щербак.

Керівництву району вдалося за короткий час мобілізувати трудівників району на відбудову зруйнованого господарства. І в перші ж місяці, після звільнення району, відновила роботу значна частина підприємств, організацій і установ. Запрацювали пошта, телеграф, школи, лікарні та інші установи життєзабезпечення населення. Щоб дати змогу без затримки просуватися вперед через нашу територію військовим частинам, в першу чергу взялися за ремонт і відбудову мостів та ремонт доріг.

Була створена для цього будівельна бригада на чолі з комуністом Василем Потапенком, яка, лише за лютий місяць, відремонтувала і відбудувала понад 24 мости і спорудила новий міст через річку Красну. Під час переправи наших танкових підрозділів через р. Харину, 5 танків загрузли в багнюці. Очолити бригаду сватівчан, яка займалася рятуванням бойової техніки, було доручено члену партії Серафиму Лазурко.

Вдень і вночі працювали люди, і танки були врятовані і знову рушили громити ворога. 87 Для того, щоб якнайшвидше покінчити з розрухою райком партії провів велику роботу по відновленню партійних організацій і мобілізації їх на відновлення народного господарства. І в результаті вже у червні 1943 р. тільки в м. Сватове вже діяло 14 партійних організацій, в яких нараховувалось 144 члена партії. 88

Це були в основному воїни, що через поранення повернулися з фронту, жінки та ветерани праці. Саме вони, комуністи, проявляли незламну волю, наполегливість і самовідданість в досягненні мети і були ініціаторами багатьох патріотичних починань. Саме вони бралися за найтяжчу роботу, вміло організовували і впевнено вели за собою трудові колективи. Героїчними зусиллями трудівників міста за короткий час було відновлено колійне господарство 7-ї дистанції колії, полагоджені станційні приміщення і відновлено залізничний рух через станцію Сватове.

Розпочалася активна робота по відбудові зруйнованого депо. І невдовзі були відновлені і запрацювали механічний, електрозварювальний цехи, котельня та інші підрозділи. Трудівники олійзаводу в перші ж місяці після звільнення побудували на заводі кустарну олійницю і крупорушку, а до кінця 1943 р. був відбудований головний корпус, змонтоване нове технологічне обладнання, підведена залізнична колія і установлено два локомобіля.

На кінець 1943 р. підприємство досягло вже половини своєї довоєнної потужності, а після завершення великої реконструкції у 1947 р., завод перевершив довоєнну потужність і переробляв за зміну 150 тонн насіння. 89 Відновила свою роботу і міжрайонна майстерня капітальних ремонтів, із воріт якої у 1944 р. виїхало 15 відремонтованих автомобілів.

Відбудований борошномельний завод у 1943 році переробив 12 959 тонн зерна на борошно, виготовив 1900 тонн різних круп.90 Харчові підприємства міста виготовили 16 695 л горілки, 4 711 л спирту, 14 4722 л морсу, 250 л пива, 243 л браги, 77 тонн хлібобулочних виробів, 205 кг повидла. У Нижній Дуванці в 1943 р. відновили роботу борошномельний і олійний заводи. У квітні 1943 р. у Містках був пущений цегельний завод, черепично-керамічний завод і дві вапнякові печі. А також став до ладу промисловий комбінат зі столярним, слюсарним, бондарним цехами та швейною і чоботарською майстернями.

Поряд з відбудовою промислових підприємств і установ велика увага приділялась відбудові вкрай зруйнованого сільського господарства. Весняна посівна кампанія 1943 р. була найскладнішою і найважчою за весь післявоєнний час. Катастрофічно не вистачало тяглової сили, посівного зерна, худоби для створення тваринницьких ферм та кадрів механізаторів.

Працівники МТС і колгоспні механізатори зібрали із уцілілих і розбитих машин, вузлів і деталей незначну кількість тракторів, комбайнів та причіпного інвентарю, але їх було дуже мало. І трудівники села і жителі міста змушені були впрягти в плуги і борони своїх корів і обробляти ними землю. Внаслідок великої нестачі сіялок посів зернових і просапних культур здійснювали в багатьох випадках вручну, «дідівським» методом. На відремонтованих тракторах часто нікому було працювати.

І тоді, закінчивши короткострокові курси трактористів чи комбайнерів, за кермо сідали молоді жінки і дівчата. Із своїх незначних запасів колгоспники зносили до колгоспних комор по жменьці зерна різних культур і віддавали на ферми своїх телят, поросят і курей.

Велику допомогу колгоспам і радгоспам районів надали жителі братніх союзних республік. Із Казахстану і республік Середньої Азії в район у 1943 р. була прислана велика рогата худоба та коні. Із Росії й інших республік отримали зерно, трактори, комбайни та іншу сільськогосподарську техніку.

Так, Сватівський район одержав влітку 1943 р. 14 тракторів, Містківський район у 1943 р. отримав 80 голів великої рогатої худоби, 30 коней і 40 тракторів із причіпним інвентарем. 91 Завдяки цій допомозі і самовідданій праці трудівників села і всіх жителів районів, уже весною 1943 р. переважна більшість колгоспних і радгоспних ланів була оброблена і засіяна.

Поступово відроджувалося і тваринництво. У 28 колгоспах Сватівського району було відбудовано 112 тваринницьких ферм, де налічувалося 1 776 голів великої рогатої худоби в т.ч.: 291 голів волів, 38 голів корів, 1345 телят, а також 796 овець і понад 5 тис. голів птиці.92 Завдяки всебічній допомозі держави переважаюча більшість колгоспів міста і районів до 1950 р. не тільки відновили довоєнні посівні площі, але й добилися значного підвищення врожайності.

Так, у 1948 р. члени Сватівської сільськогосподарської артілі ім. 20-річчя Жовтня зібрали по 20 ц озимої пшениці з гектару, а ланкові А.М. Попова і Г.О. Бакай – більше 30 ц/га, за що були удостоєні звання Героя Соціалістичної праці.93

А у колгоспі ім. Ф.Е. Дзержинського довоєнна посівна площа була відновлена вже до 1947 р., а урожайність зернових досягла 18 ц/га, а на окремих ділянках 30-38 ц/га. І колгосп мав на цей час 300 голів великої рогатої худоби, 150 свиней, 37 коней.94

І.Початок Великої Вітчизняної війни

1.1. Мобілізаційна робота в Сватівському районі
1.2. Перебудова господарства Сватівського району на військовий лад
1.3. Участь сватівчан у будівництві оборонних споруд
1.4. Перша евакуація із Сватівського району
1.5. Сватівський район у зоні прифронтової смуги
1.6. Формування партизанського і комсомольського підпілля та партизанських загонів
1.7. Друга евакуація із Сватівського району

ІІ. Окупація району фашистськими військами

2.1. Встановлення в Сватівському районі фашистського окупаційного режиму
2.2. Терор фашистського окупаційного режиму проти мирного населення Сватівського району
2.3. Антифашистський опір населення Сватівського району


ІІІ. Визволення Сватівського району від німецько-фашистських окупантів

ІV. Відбудова господарства району. Допомога фронту.

4.1. Збитки завдані господарству Сватівського району німецькими окупантами
4.2. Відбудова господарства Сватівського району
4.3 Сватівський район у зоні прифронтової смуги
4.4. Допомога трудівників Сватівського району фронту

V. Боротьба воїнів-сватівчан на фронтах Великої Вітчизняної війни

5.1. Участь воїнів-сватівчан у всіх родах військ і на усіх фронтах Великої Вітчизняної війни
5.2. Воїни-сватівчани командири Радянської Армії
5.3. Мужність, відвага і героїзм воїнів-сватівчан на фронтах Великої Вітчизняної війни
5.4. Боротьба сватівчан у складі партизанських загонів
5.5. Урядові нагороди воїнів-сватівчан
5.6. Участь воїнів-сватівчан у Параді Перемоги у Москві

VІ. Участь воїнів-фронтовиків у відбудові народного господарства

VІІ. Увіковічення пам’яті воїнів Сватівщини

Епілог

Список використаних джерел та літератури