Сватово - общественно-информационный портал города

поветнутись на головну сторінку сайту

Скачати книгу Леоніда Миколайовича Королько: "Сватівщина в роки війни 1941-1945" (архів zip 223 кб.)



Стихи о войне

Великая отечественная война 1941 1945

Велика Вітчизняна війна (1941 - 1945)

Вірші про війну




Історія Сватове

Королько Л.Н.

Сватове

Королько Леонід Миколайович

Скачати книгу Леоніда Миколайовича Королько: "Сватівщина в роки війни 1941-1945" (архів zip 223 кб.)

Сватівщина в роки війни 1941-1945

Ця інформація зібрана та підготовлена істориком - краєзнавцем Сватове Королько Леонідом Миколайовичем

Мобілізаційна робота в Сватівському районі

Разом з іншими народами Радянського Союзу на боротьбу з лютим ворогом виступили і трудівники Сватівщини. 22 червня 1941 р., біля приміщення Сватівського районного Будинку культури ім. С.М. Кірова, відбувся багатолюдний мітинг, на якому секретар райкому партії Т.П. Голофієвський і військовий комісар Сватівського району Вербов різко засудили загарбницькі дії фашистських окупантів і закликали сватівчан дати відсіч окупантам. Наступного дня на всіх підприємствах, установах, організаціях та колгоспах і радгоспах відбулися збори трудових колективів, на яких члени трудових колективів засудили німецьких агресорів і висловили бажання стати на захист своєї Вітчизни.

У перші дні війни Сватівський, Нижньодуванський і Містківський райкоми партії на партійних зборах і пленумах райкомів визначали найголовніші і невідкладні заходи по виконанню указів Президії Верховної Ради СРСР «Об объявлении в отдельных местностях СССР военного положения» і «О мобилизации военнообязанных». У нових умовах партійним і радянським органам доводилося брати на себе відповідальність за вирішення багатьох практичних питань життєдіяльності населення, роботи трудових колективів та всебічної допомоги Червоній Армії, поповнення її рядів та забезпеченням її продовольством та спорядженням.

В результаті значної проведеної мобілізаційної роботи вже в перші дні війни були мобілізовані і відправлені на фронт перші загони сватівчан. За перший місяць війни тільки із м. Сватове було мобілізовано більше двох тисяч чоловік.3 З Нижньої Дуванки - 1576 чоловік4 , з Містків - 800 чоловік.5 З трьох районів у 1941 р. було призвано в армію понад 10 тисяч чоловік.6 В авангарді, як і завжди, були комуністи і комсомольці.

У Сватівському районі із 703 членів партії, які були на обліку, 199 чоловік пішли на фронт, у Нижньодуванському районі 327 із 525, у Містківському 132 із 298 чоловік.7 Всього ж за час війни Сватівським, Нижньодуванським, Містківським та іншими військкоматами було призвано до лав Червоної Армії понад 19 тисяч жителів трьох районів.

Одночасно з мобілізацією військовозобов’язаних із Сватівського району на фронт було відправлено усі справні вантажні автомобілі з водіями, верхові коні та військові кінні повозки з їздовими і кіньми.

У кінці липня - на початку серпня 1941 р. у Сватівському районі формується полк народного ополчення кількістю 2500 чоловік, у Нижньодуванському та Містківському районах два загони народного ополчення кількістю 600 і 400 чоловік.8 При наближенні фронту до кордонів району бійці народного ополчення влилися до лав Червоної Армії і частково до партизанських загонів та винищувальних загонів.

Для ліквідації ворожих диверсантів, провокаторів, шпигунів і дезертирів та охорони підприємств, організацій і матеріальних цінностей і важливих об’єктів у районі був створений сватівський винищувальний батальйон кількістю в 100 чоловік.9 Батальйон складався із чотирьох взводів. Очолював батальйон начальник райвідділу міліції Заблотський, комісар Вертола. Такі ж винищувальні загони діяли і в Нижньодуванському та Містківському районах. У селах районів були створені винищувальні взводи, а на підприємствах і в організаціях – групи самозахисту та охорони.

Одночасно у Сватовому, в приміщенні середньої школи №6, формувався польовий пересувний шпиталь №485, який після формування одержав номер 35 і був відправлений на фронт. Начальником цього шпиталю був призначений присланий досвідчений медпрацівник Касич, комісаром - член бюро райкому партії, парторг радгоспу №10 І.Т. Євсеєв, а ведучим хірургом - завідуючий хірургічного відділення Сватівської районної лікарні С.І. Бондаренко.

І.Початок Великої Вітчизняної війни

1.1. Мобілізаційна робота в Сватівському районі
1.2. Перебудова господарства Сватівського району на військовий лад
1.3. Участь сватівчан у будівництві оборонних споруд
1.4. Перша евакуація із Сватівського району
1.5. Сватівський район у зоні прифронтової смуги
1.6. Формування партизанського і комсомольського підпілля та партизанських загонів
1.7. Друга евакуація із Сватівського району

ІІ. Окупація району фашистськими військами

2.1. Встановлення в Сватівському районі фашистського окупаційного режиму
2.2. Терор фашистського окупаційного режиму проти мирного населення Сватівського району
2.3. Антифашистський опір населення Сватівського району


ІІІ. Визволення Сватівського району від німецько-фашистських окупантів

ІV. Відбудова господарства району. Допомога фронту.

4.1. Збитки завдані господарству Сватівського району німецькими окупантами
4.2. Відбудова господарства Сватівського району
4.3 Сватівський район у зоні прифронтової смуги
4.4. Допомога трудівників Сватівського району фронту

V. Боротьба воїнів-сватівчан на фронтах Великої Вітчизняної війни

5.1. Участь воїнів-сватівчан у всіх родах військ і на усіх фронтах Великої Вітчизняної війни
5.2. Воїни-сватівчани командири Радянської Армії
5.3. Мужність, відвага і героїзм воїнів-сватівчан на фронтах Великої Вітчизняної війни
5.4. Боротьба сватівчан у складі партизанських загонів
5.5. Урядові нагороди воїнів-сватівчан
5.6. Участь воїнів-сватівчан у Параді Перемоги у Москві

VІ. Участь воїнів-фронтовиків у відбудові народного господарства

VІІ. Увіковічення пам’яті воїнів Сватівщини

Епілог

Список використаних джерел та літератури