Тема:
«Вулиці і площі нашого рідного міста»
Мета:
ознайомити учнів з історією рідного краю в найдавніші часи,
визначити як відбувався процес заселення міста, установити
між предметний зв'язок з українською літературою, розвивати
вміння самостійно здобувати знання, формувати загально
навчальні навички, логіку мислення, вміння порівнювати,
зіставляти, виховувати в учнів любов до рідного краю, повагу
до історичного минулого.
Тип уроку:
модель бінарного з методикою інтерактивного навчання,
використання проблемно-діалогічної методики, дидактичний
принцип В.Ф.Шаталова , заглиблення в предметі, використання
комплекту засобів навчання ТЗН: карти, роздавальний матеріал,
повідомлення, метод зацікавленості та пізнавальної діяльності, а
також емоційність уроку.
Обладнання:
карти: археологічна і сучасна географічна міста сватове,
ілюстрації
пам’ятків та меморіальних дошок нашого міста,
символіка.
Рідне місто
Я люблю своє рідне місто
За красу кучерявих садків,
За вируючі ранки росисті,
І за тишу ясних вечорів.
За дівочі пісні легкокрилі,
Що порушують спокій нічний.
А ще більше люблю місто миле
За народ гомінкий трудовий.
Я не можу його не любити.
Місту рідному вічно рости!
Хоч і важко на карті світу
Моє місто маленьке знайти.
Вчитель:
зараз ми - люди освічені і, здається непогано знаємо вітчизняну історію. Проте коли ми знайомимося з історією рідного краю, то відкриваємо для себе багато цікавого і невідомого. Саме знання з історії своєї Батьківщини закладає підвалини поваги до себе, любові до рідного краю, стають невичерпним джерелом формування й розвитку почуття патріотизму.
Актуалізація опорних знань:
Вчитель:
давайте з вами спочатку визначимо, що означає поняття «Наш
рідний край». Звідки взагалі взялася назва місто Сватове.
Існують такі галузі науки ономастика: топоніміка, що вивчає
походження сухопутних назв.
Наше місто Сватове – це край історичного минулого, який почали заселяти в 60-х роках ХІХ ст. селянами й козаками Лівобережної й правобережної України. Саме в цей час була заснована слобода Сватова Промінця. Свою назву вона отримала від нині неіснуючої річки свахи. Зараз Сватове – це районний центр, розташований в північно-західній частині Луганської області, яку ми можемо побачити на карті (додаток 1).
В місті налічується понад 156 вулиць, провулків, площ і кварталів. На яких знаходяться пам’ятники, меморіальні дошки видатних людей і учасників бойових дій.
А зараз ми з вами розглянемо історію походжень назв вулиць історичних діячів, які внесли свій вклад в розвиток Сватівщини, і звернимо свою увагу на розміщення цих вулиць на карті (додаток 2).
Вулиця Якова Семеновича Блудова – нашого співвітчизника, який був одним з найвідоміших вчених України, учасник Жовтневої революції і громадянської війни, член КПРС з 1917 року, заслужений працівник вищої школи, професор Харківського університету. Зазнав репресій, за участь у контрреволюційній групі. Лише в 1956 році він був реабілітований. За своє життя зробив значний внесок у роки вітчизняної історії.
Вчитель:
як ви, вважаєте, чому одна із вулиць міста Сватове була
названа на честь Якова Семеновича Блудова?
Одним із визволителів в роки Великої Вітчизняної війни міста Сватове був Петро Сергійович Кударь.
Народився 5 жовтня 1913 року в селі Новоолексіївці Приморського району Запоріжської області. В 1934 році закінчив Бердянський індустріальний технікум, працював техніком.
В збройних Силах з 1935 року. В 1938 році закінчив Чугуївське військове авіаційне училище. З 22 серпня 1941 року в діючій армії в період Великої Вітчизняної війни.
Ескадрілія лейтенанта Кударя за 2 місяці здійснила 431 бойовий виліт та знищила 730 автомашин, 4670 солдат та офіцерів противника, 603 повозки, 17 танків, 24 гармати польової та зенітної артилерії.
30 жовтня 1941 року командир ескадрилії П.С.Кударь загинув під час бою. За відвагу та геройство Петру Сергійовичу Кударю було присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Нагороджений орденами Леніна, Червоного Знамені.
В місті Сватове встановлений пам’ятник, а в селі Новоселівка – погруддя Героя.
Вчитель:
розглянувши життя та діяльність Кударя, висловіть думку про його вклад в роки Великої Вітчизняної війни.
А тепер давайте з вами, звернемося до карти, і знайдемо розташування вулиці Коваленка (додаток 2).
Вулиця Коваленка - носить ім’я жителя нашого міста, який брав участь у Великій Вітчизняній війні, де за відвагу і мужність проявлену у боротьбі з ворогом йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Його ім’я носить одна з вулиць нашого міста і загальноосвітня школа № 6, в якій навчалися його діти. Тож сватівчани пам’ятають прославленого сина Батьківщини і там звідки він родом, пам’ятають про його героїчні вчинки, які ніколи не затьмаряться часом.
Свято вшанують сватівчани імена тих, хто брав участь у війні в ім’я Великої Перемоги.
На високому березі річки Красної, де випускники шкіл міста щорічно після випускного вечора зустрічають схід сонця, встановлений обеліск в пам'ять про випускників шкіл міста Сватове, які загинули під час війни, який ми можемо побачити на малюнку (додаток 3).
В 1985 році у самому центрі сватове, на площі радянській, встановлена 76 метрова гармата на честь воїнів 267 стрілецької дивізії. Тому на приміщенні держадміністрації, де в січні 1942 року розташовувся штаб Південно – Західного напрямку і Південно – Західного фронту, встановлена меморіальна дошка. Іменами Героїв Радянського Союзу Коваленка, Кударя, Коноплі, Купчина, Перепелиці, комісара партизанського загону Макарова, командира Танкового корпусу Кантеміровської девізії Лихачова у Сватовому і в селах: Містки, Мілуватка і Райгородка названі вулиці.
В 1994 році вулиця Октябрьська міста сватове була перейменована на честь першого секретаря Сватівського райкому Компартії України.
На стеллі портрет Забурдаєва і нижче напис викарбований на граніті: «Забурдаєв Іван Іванович» 28.11.1937 – 27.04.1990. він душу і розум, любов і натхнення віддав Сватівщині. Вклонімося йому. Від вдячних сватівчан.
Площа привокзальна – пам’ятник на честь воїнів – визволителів міста Сватове. В сквері на площі Привокзальній встановлено пам’ятник загиблим у боях за наше місто в роки Великої Вітчизняної війни. Багато років стоїть у сквері наш Сватівський «Альоша», нагадуючи всім, хто тут буває, про найкривавішу війну, в якій загинули мільйони людей заради життя прийдешніх поколінь.
Біля підніжжя пам’ятника встановлена меморіальна дошка з написом: «Тут поховані 48 невідомих воїнів 170 – го гвардійського стрілецького полку 57 – ї гвардійської дивізії, які загинули під час визволення Сватового 30-31 січня 1943 року, і воїни, що полягли при бомбардуванні вороною авіацією у 1941 – 1943 рр.: О.А.Ашимов, капітан Г.О.Лисенко, капітан О.Л.Зайцев, ст.лейтенант Н.П.Чурбанов, рядовий С.У.Громов.
У цей сквер покликаний стати символом вдячності воїнам, які своїм подвигом наблизили Велику Перемогу.
В 1955 році сюди були переховані з одиночних могил 5 воїнів різних частин, які загинули при нальотах вороної авіації на залізничну станцію в 1941 – 1943 роках. Прізвища 6 похованих відомі.
1995 рік у Сватовому на честь 50 річчя Перемоги над Німеччиною та її союзниками у Другій світовій війні було збудовано меморіал «Слави, Пам’яті і Скорботи», центральну площу міста названо на честь 50 річчя Перемоги (додаток 5).
9 травня 1997 року було відкрито «Знак Пам’яті і Скорботи» про афганську війну (додаток 6).
Вчитель:
пригадайте, які ще пам’ятники ви зустрічали в нашому місті?
Пам’ятник – паровоз на площі Привокзальній :
Відрізок залізничної дороги Лисичанськ – Сватове був збудований в 1894 році, а відрізок Сватове – Куп’янськ в 1895 році. Друга колія була збудована в 1901 році. Все взяло на обслуговування с 1894 року 20 – та (зараз 7-ма) Сватівська дистанція колії.
В 2003 році населення району відсвяткувало 100 річчя локомотивного депо. На його честь були виготовлені спеціальні пам’ятні знаки з надписом: «100 років Сватівському локомотивному депо» з зображенням тепловоза.
6 серпня 1995 року на площі Привокзальній була закладена перша цеглина на створення пам’ятного знаку на честь 100 річчя відкриття залізничної колії Куп’янськ – Сватове – Лисичанськ. В цьому ж році був встановлений у вигляді паровозу ЕР, який знаходився на базі запасу депо.
Встановлений паровоз був зроблений в 1953 році в Чехословаччині.
Пам’ятник загиблим льотчикам:
Пам’ятник льотчикам був встановлений вже в 1957 році. Спочатку це була солдатська могила. Це могила льотчиків, які загинули, захищаючи наше місто. Там поховані Герої Радянського Союзу Кударь та його колега Черданцев та ще два невідомих льотчиків.
Пам’ятний знак 325 років Сватове:
Цей знак став символом небайдужості сватівчан до пам’ятної дати 325 річчя з дня заснування міста Сватове.
13 жовтня 1985 року о 10.00 на перехресті вулиць імені Дзержинського та Набережної – Водокачки відбувся урочистий мітинг на якому і було відкрито цей знак на честь тих, хто створював і будував місто, хто зі зброєю в руках захищав його від німецько – фашистських загарбників, хто і у наші дні примножує славу рідного міста.
Підсумки уроку:
Наш край досить багатий на імена тих героїв, які захищали свою Батьківщину та несли свій вклад в розвиток міста Сватове, тому не лише вулиці носять їх імена та меморіальні дошки. Якщо ж ви хочете дізнатися про свій край більше – читайте книги, газети й журнали, вивчайте історію, географічні карти, відвідуйте гуртки юних краєзнавців, музей, а також подорожуйте.
