Сватівська ЗОШ І – ІІІ ступенів №1
Вчитель історії: Ржевська Г.М.
МЕТА:
пояснювати причини економічного пограбування та ідеї системи
масового знищення людей України, застосовувати та пояснювати
на прикладах поняття “остарбайтери” , “концтабори”, характеризувати становище сватівчан в концтаборах, висловлювати своє ставлення до фашистської політики економічної експлуатації та нещадного гноблення населення.
Тип уроку:
комбінований
Обладнання:
книга “Історія міст і сіл УРСР. Луганська область” Київ 1968р.
книга Пам’яті України. Луганська область т.11, т.15 Луганськ 1996р.,
книга Скорботи України. Луганська область т. 2 2003р.,
словник історичних термінів і понять, запис на дошці основних
понять та термінів:
окупація
– тимчасове зайняття збройними силами однієї держави,
частини або всієї території іншої держави.
остарбайтери
– ( нім. Ostarbeiter – східний робітник) – німецький термін для
означення осіб, які були вивезені гітлерівцями з східних
окупованих територій протягом Другої світової Війни на
примусові роботи до Німеччини.
концтабір
– центр нещадної економічної експлуатації та масового
знищення населення з окупованих фашистами територій.
Структура уроку:
І. Актуалізація опорних знань
ІІ. Вивчення нового матеріалу:
1) Сватівщина в 1941-1945рр.(коротка історична довідка)
2) Фашистська політика рабської праці. Концтабори.
3) Участь сватівчан у примусових роботах в Німеччині,в
промисловості сільського господарства.
ІІІ. Закріплення нових знань
IV. Домашня робота
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
Опитування:
а) Назвіть дату початку Великої Вітчизняної війни.
б) У кого у сім’ї родичі воювали на фронтах Великої Вітчизняної
війни? Що ви про них знаєте?
в) У кого у сім’ї були чи є родичі, які насильно вивезені до Німеччини? Що ви про них знаєте?
(або інші питання з попередньої теми уроку)
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
Вивчення нового матеріалу відбувається при попередньому поділі учнів на 3 групи, які готували повідомлення за темами:
1 група – “Сватівщина в 1941-1945рр.” (коротка історична довідка).
2 група - “Фашистські концтабори”.
3 група – “ Участь сватівчан у примусових роботах в Німеччині ”.
Розповідь вчителя:
Тема Великої Вітчизняної війни – це невичерпна тема, до якої звертаються роками. Нинішній рік – рік 65 річчя Великої Перемоги. Учні, які готували і вивчали матеріал на урок, переконалися у нелюдських, фашистських методах боротьби.
Тож треба вшанувати історичну пам’ять наших земляків – сватівчан, які зазнали терору з боку нацистської Німеччини.
На уроці ви почуєте виступи своїх однокласників із запропонованих тем і в кінці уроку ви повинні будете пояснити причини економічного пограбування України та ідеї системи масового знищення людей; пояснити поняття “ остарбайтер ” та “ концтабір ”.
А ще сказати своє ставлення до нещадного гноблення фашистами населення і схарактеризувати становище сватівчан в концтаборах.
Запишіть тему уроку і основні поняття.
Повідомлення учнів 1 групи:
1 учень.
Територія сучасного Сватівського району Луганської області складається із територій колишніх районів: Містківського, Нижньодуванського і Сватівського. В 1941-1945рр. на карті Ворошиловградської області ( нині Луганської області ) існувало три самостійно-адміністративні одиниці.
В Сватівському районі проживало (станом на 1 квітня 1943р. ) – 31тисяча 8 чоловік, в Містківському – 17 тисяч 208 чоловік, в Нижньодуванському – 20 тисяч 67 чоловік.
2 учень.
9 липня 1942р. румунські, італійські та німецькі війська
окупували всі населені пункти нашого району. Окупанти
відразу почали встановлювати свій “ новий порядок ”.
Окупанти забирали у населення хліб, худобу, продукти
харчування, фураж, цінні речі, теплий одяг. Все працездатне
населення гнали на ремонт доріг, мостів, залізниць. З шести
годин вечора до шести годин ранку установлювалась
комендантська година.
3 учень.
Ось як згадують ті далекі, тяжкі часи мешканці міста
Сватове, а саме Ганна Олександрівна Борзило, Ганна Миколаївна Кучма та Уляна Дмитрівна Пономарьова: ” А коли німці окупували Сватове, то молодим нам дівчатам неодноразово приносили повістки-виклики на роботу до Німеччини.
Звичайно ніхто не хотів працювати на німців. Що тільки не робили, щоб не потрапити до Німеччини. Пам’ятаю по-сусідству дівчину, яка хворіла на коросту. Мама моя закрила нас із нею в одній кімнаті та ще й протопила, щоб ми підчепили заразу, але з того нічого не вийшло”.
4 учень.
В 1942-1943рр. під час окупації Сватівщини в місті та інших селах була розгорнута пропагандистська компанія, щоб налагодити масовий, добровільний виїзд до Німеччини. Німецькі агітатори та помічники з місцевих поліцаїв, намагалися спонукати людей принадами всіляких благ; котрі начебто очікують їх у Німеччині: високі заробітки, набуття цінних спеціальностей та кваліфікацій тощо.
Через деякий час прийшли відомості на Сватівщину, в яких говорилось про справжнє життя “остарбайтерів”. Ця картина була жахливою і далеко не співпадала з тим, що говорили німецькі агітатори.
Підсумок підводить вчитель і підводить учнів до розгляду наступної теми.
Жорстокість, зневага до українських людей та людей інших національностей, як до людей нижчого ґатунку, були головними рисами німецької системи управління.
За наступаючою німецькою армією рухались спеціально створені табори, які мали знищувати “ворожі елементи”.
Повідомлення учнів 2 групи:
1 учень.
У січні 1942р. нацистське керівництво приймає рішення про
створення на території Польщі шести концтаборів смерті,
обладнаних газовими камерами і крематоріями. Концентраційні
табори були створені нацистською державою для того, щоб
зломити опір фашистській диктатурі.
Першими в’язнями були німецькі антифашисти. З початком
Другої світової війни, гітлерівці зганяли в концтабори
патріотів з усіх країн окупованих ними. Варварські методи
знущання з великої кількості людей, у тому числі жінок і
дітей, засуджується в усьому світі.
2 учень.
Найголовнішим і найбільшим табором знищення був Освєнцим (створений у 1940р. в Польщі). Дослідження сучасних істориків різних країн, які будуються тільки на частині наявної архівної документації, констатують, що жертвами Освєнцима стали приблизно 1,5 млн.чол.
3 учень.
У закритих товарних вагонах, позбавлені питва, необхідних санітарно-гігієнічних зручностей, в’язні проходили останній в житті шлях. Коли потяги приходили на станцію, німці починали робити відбір людей, на платформі. Ось як описують у щоденнику цю подію фашисти:
Вагони розвантажували один за одним. Склавши свій багаж,
люди повинні були пройти перед лікарем СС. Придатних до
праці відправляли в табір, ті, хто не міг працювати, або не
проходив відбір, відправлялися у газові камери. Багато жінок
були з дітьми і часто намагалися сховати немовлят.
Діти старші за віком, йшли в газові камери із іграшками в
руках.
Молоді матері, передчуваючи лихо, намагались не показувати переляку. Незважаючи на смертельну тривогу в очах, вони ласкаво розмовляли і жартували з дітьми” (Ж. “ Історія в школах України “ №1. 2005р.).
Вчитель підводить підсумок.
Називає інші концтабори – Дахау, Бухенвальд. В списках померлих в концтаборі “ Грос – лазарет ” відомий як “ табір 301”, є й жителі Сватівського району, ось їх прізвища:
1. Білоус В.Д. с. Свистунівка
2. Безручка М.К. с. Свистунівка
3. Бірюков Б.М. с. Н.Дуванка
4. Дарниченко В.С. с. Мілуватка
5. Красін Г. м. Сватове
6. Тарануха Х.Є. с. Гончарівка
7.Шутько А.М. с. Гончарівка
8. Шутько А.М. с. Н.Дуванка
9. Сумський Г.С.
Є серед загиблих в концтаборі Ламсдорф №344 шість жителів Сватівського району.
На відміну від своїх одноплемінників, що пішли з перону в газові камери “щасливчики ” відібрані для роботи, направлялись в табірні бараки.
Повідомлення учнів 3групи:
1 учень.
Є у біографії Фесенко Любов Яківни ( с. Коломийчиха )
період, коли на її долю, тоді молодої дівчини, випали важкі
випробування – вигнання на примусові роботи у Німеччину. Із
спогадів: “ У Сватовому нас помістили у вантажні вагони, як
худобу.
Повезли спочатку до Польщі, а потім до Німеччини. Умови в
таборі були страшні: бруд, антисанітарія, навіть сісти не
було де. Але ми намагались підтримувати один одного, щоб не
втратити витримки. Потрапила на завод де виготовляли різні
деталі для автомашин. Я працювала на верстаті, просвердлюючи
дірки в деталях. Робота була дуже важка. Жили ми в бараках,
які не опалювались. Вставали о третій годині ночі і в
будь-яку погоду під конвоєм йшли на завод, відстань до якого
була більше трьох кілометрів “.
2 учень.
Жителька Сватове - Зінаїда Григоренко згадувала, що у
тісному, брудному вагоні, голодні і знедолені прибули до
розподільного пункту. Як тварин, гнали нас у табір,
огороджений колючим дротом у три метри заввишки. Йшли дощі…
люди корчилися, холодали і голодували під голим небом. Мене
відправили до міста Хожув на хімічний завод, де я
промучилася два з половиною місяці.
Нас всіх там пронумерували, як каторжників. У мене був №55,
на правому боці я носила другий номер “ Ост-434 ”. Харчували
нас, що ми ледве ноги тягли: переважно вареним зіллям із
брукви. Мої подружки від голоду і хвороб вмирали щодня ”.
3 учень.
Марія Тихонівна Усик із с. Преображенного від першого набору молоді врятувалась, а від другого не вдалося. До Троїцька німці гнали полонених пішки. Завантажили у товарні вагони. В дорозі ніхто не годував, їли те, що з дому взяли. Потрапила на завод Темаф.
Працювали на заводі по 12 годин у дві зміни. Особливо
каторжними були нічні зміни, після яких спати давали лише до
обіду, а потім примушували працювати на будівництві бараків,
бо підвозили і підвозили нову робочу силу. Йшов час, фронт
невпинно наближався до Німеччини. До міста з боями підходили
американці. І ось одного разу німці всіх полонених з
концтабору вигнали у болота і розстріляли з кулеметів. Живих
залишилось мало. На рідну землю дорога виявилась довгою.
Ставали на коліна, падали на землю і цілували її – землю
Батьківщини.
4 учень.
Олексій Федорович Кушнарьов із Сватового до німецького
концтабору потрапив у 16 років. Німці пригрозили, якщо не
з’явиться на пункті розстріляють сім’ю. А в нього було ще
шестеро маленьких братів і сестер. Пішки йшли до Містків,
потім до Старобільська.
Там погрузили у холодні вагони і повезли аж під Францію.
Розподілили перевантажувати вугілля. Годували – суп з
брукви, хліб із тирсою. За два роки, хоч і молоді, але при
такому харчуванні та важкій роботі, вибився із сил.
Закінчилась для Олексія Федоровича війна в березні з
приходом американців. На службу не взяли, бо був дуже
виснажливим.
5 учень.
Кривоніс Іван Тимофійович із с. Соснове воював на фронті.
Бився на Смоленщині, в Білорусії. В кінці жовтня 1941 року
потрапив у німецький полон. Направили у Гомельський табір.
Тут довго тримали під дощем – вибирали євреїв і комісарів і
тут же на очах пололенних розстрілювали. Кормили баландою – темно – коричневою рідиною, яка містила 3 – 4 ложки висівок. Розмістили в бараках.
Командами по 10 – 20 чоловік виводили на роботу – розвантажувати вагони, завантажувати на автомашини діжки з бензином. А частіше за все – закопували померлих від поранень і голоду наших червоноармійців. За добу із табору вивозили 7 – 8 автомашин, на кожній по 50 трупів. Івану Тимофійовичу вдалось втекти із табору до партизанського загону, де був до приходу Червоної армії.( газета Новини Сватівщини 1996 р. 25 червня)
Вчитель робить висновок:
В роки Другої світової війни близько 3 тисяч сватівчан було примусово вивезено на роботи в Німеччину. Мобілізація на фашистську каторгу проводилась під загрозою самих жорстоких репресій, а іноді і смерті. Значна частина сватів чан загинула в гітлерівських концтаборах смерті. Розповіді та спогади невільників свідчать, що більша частина з них трималася в неволі гідно, мужньо.
Лише з 1990 р. було вирішене питання про виплату компенсації за примусову працю в Німеччині.
Але багато сватівських “остарбайтерів”, в’язнів концтаборів вже відійшла в Вічність, частина з них не змогла скористатися грошовою компенсацією з різних причин. Та і грошова компенсація не в змозі компенсувати людям ту гірку долю, яка припала на їх молоде життя, ті страждання, які вони винесли в роки Другої світової війни.
ІІІ. Закріплення нових знань.
1. Чому фашисти вивозили людей, здорових юнаків і дівчат до Німеччини?
2. Хто такі ‘’остарбайтери’’?
3. В якому становищі опинились остарбайтери в концтаборах
4. Вискажіть своє ставлення до політики окупантів.
IV. Домашня робота.
Підготувати невеликі повідомлення про “остарбайтерів” із Сватівського району, Луганщини користуючись сімейними архівами, музейним і бібліотечним фондом. Вивчити поняття і терміни.
Методична розробка уроку
“Остарбайтери та в’язні концтаборів ”
вчителя історії Ржевської Г. М.
Повернутися на сторінку "Мій рідний край Сватівщина"
Шановні колеги вчителі!
Якщо у кого з вас є особисті розробки уроків про місто Сватове
та Сватівський район, то пропонуємо вам розмістити ваші
розробки
тут. Звязатися з нами ви можете написавши нам за формою на
сторінці
контакти
7 клас
Урок: Архітектурна спадщина Сватове
Урок: Вулиці і площі нашого рідного міста
Урок: Географічне положення Сватівського району та міста Сватове
Урок: Герої соціалістичної праці Сватівщини
Урок: Побут і житло сватівчан, минуле і сьогодення
Урок: Рідна школа
Урок: Символіка Сватівського району та міста Сватове
8 клас
Урок: Вони виконали інтернаціональний обов'язок
Урок: Герої трудового фронту
Урок: Значні події історії на теренах Сватівського краю
Урок: Історія держави починається з історії роду і малої батьківщини
Урок: Остарбайтери та в’язні концтаборів
Урок: Засоби масової інформації Сватівського району
Урок: Голодомор 1933 року на сватівщині
Урок: Архітектурна спадщина Сватове
Урок: Бойові шляхи наших земляків
Повернутися на головну сторінку відділу освіти (РАЙОНО)
обсудить на форуме
перейти на страницу "статьи"
Новости
Объявления