Тут, в далекій чужині,
Слухаю твої пісні...
Плачу і радію,
Сліз тих не жалію.
Вірші ці проймають душу!
Сестро, плакати я мушу...
Рідна ненько Україно,
Серцем я до тебе лину.
Не забути мені рід,
Материнський заповіт.
У рядках твоїх краса,
В них прозорість росяна,
Люба і пісенна мова,
Чарівна та загадкова.
Згадуєш свою родину:
Маму, сина… Всю Вкраїну.
Щастя у твоїм житті!
Не сумуй на самоті.
Сльози?.. Все оце пусте...
Творчість хай твоя росте!
То злітає пелюстковий сніг,
Та спада каштанів дощ до ніг..
Великого тобі терпіння,
Бажання жити! І везіння.
|
