Журилася, журилася,
Але не підкорилася.
Замотана турботами,
Всілякими роботами,
Я прагнула до кращого:
Високого, путящого.
Перечіпалась, падала,
Вставала знов... Раділа я.
Бувало так втомлялася,
Щосили піднімалася.
Утомлена подіями,
Жила-таки з надіями.
Обурена, засмучена
І долею замучена,
З насмішкою, відвагою
Я йшла життям з повагою.
Я мріяла, так мріяла...
«Зернята» свої сіяла,
Щоб віра все ж здійснилася,
Щоб щастя я напилася.
Щось вдача забарилася.
Можливо, заблудилася?..
Та я її чекатиму,
З повагою прийматиму.
Я знаю, що потішуся,
Зі щастям я залишуся.
Любов кружля близенько,
Ось-ось прийде, швиденько.
|
