Знай, земле, матінко святая,
Я не забула свій поріг,
Життя, крокуючи, триває,
Летять події, наче сніг.
То ж змушена я їх сприймати
Та не згубити з дому слід.
Чи буде довго так тривати,
Хто б підказати мені зміг?
Приспів:
В чужих краях,
В чужих краях,
Згубився мій до дому шлях...
Терпляче долю я сприймаю,
Та пам’ятаю заповіт:
Коли із дому вирушаю,
То не кляну у тім весь світ –
На мене завжди хтось чекає,
Я вірю в те, що повернусь,
Та в серці біль ще не втихає,
Його вгамую, в цім божусь.
Приспів:
В чужих краях,
В чужих краях,
Згубився, матінко, мій шлях...
В надії успіху благаю,
Не стелиться барвінком шлях,
Калиною не розквітає,
Та й я згубилась, ніби птах.
На чужині шукаю долю,
Але вона така сумна...
На все існує Божа воля –
Загляне в душу ще й весна.
Приспів:
В чужих краях,
В чужих краях,
Здолаю я терновий шлях.
|
