|
9-10.02.2015 рік Світлана Сирена
Пісня.
Розпалась сім*я, серця у стражденні,
У мами сльоза стікає в мовчанні...
Три сина її — всі різної долі -
Один у АТО, а другий в неволі.
А третій, мов пан, бо був депутатом,
Свій бізнес він мав і грошів багато.
Синів ворожба зламала їй волю,
В душі теж війна, за що ж така доля?
Приспів:
Гинуть люди, люди гинуть!
Хто тікає з України,
Хто геройські захищає,
Плаче хтось, бо сил немає.
Чорна хмара, в сім'ях драма,
Україно встань но, мама!
Це що за війна і хто збожеволів?
Країна одна, а ділять на долі.
Браталися ми та жили в любові,
Скажіть, хто пролив потоками крові.
Із “градів” палять, та падають бомби,
Мертві люди мовчать,всі інші мов зомбі.
Їх діти малі зариті в могили,
Для чого, скажіть, країну бомбили?
Приспів.
А чи мати змогла б синів всіх зібрати,
Та тільки нема вже рідної хати,
І батько пішов, десь там в терористах,
Сказав, що у думі зібрались фашисти.
Страждальна земля, українська держава,
Знов миру нема, Росія напала.
Та поміч вже шле тобі вся планета,
Живи Україно, серцями зігріта.
Приспів.
Ця клята війна, мов чорна зла птаха,
Розкрила крила над батьківським дахом,
Всім хочеться жити у щасті та мирі,
Кохану любить, не гнить у могилі.
Сорочку в стежках розшила б дружина,
Дитя на руках — щаслива година,
В пшениці поля, блакитніє небо,
Розквітни земля більш нічого не треба.
Приспів.
|
