|
19.02.20114 рік
Світлана Сирена
Тривожно в душах у людей...
Іде війна, війна іде...
А стільки стомлених очей -
З молитвою — смерть пронесе.
Та кулі, як лихі свистять,
Навколо вже палає все.
Дорослі з дітками біжать,
Залишив дім та й нажите.
Чом хижий блиск в очах пала,
Не стримна лють в їх головах!
Катують змучені тіла...
Чому в серця вселився жах?
Чом лють в розгніваних людей?
Багаті стали багатіш...
У бідних не хвата речей,
А гривня падає все більш.
Страждають люди від війни.
Чи президенти винні в цім?
Чому їх в жертву принесли?
В корупції немає змін!
Іде війна, війна іде...
І перемир'я все нема.
Переговори з ОБСЄ,
З ООН і знов - усе дарма.
Жахливий збиток нанесли,
Хто відповість за жертви ці?
Ви ненавистю обросли,
Тож схаменіться люди всі!!!
|
