|
7.04.2021 рік.
Світлана Сирена
Можливо зрозуміє хтось, можливо ні!
Та не для себе я лише писала.
Проходили роки – не місяці та дні,
Я душу у віршах всім відкривала.
Ви книгу розверніть, в ній світяться рядки,
Там стеляться слова: їх відбирала,
Знаходила такі, щоб віршам завдяки,
У вас душа тремтіла чи співала.
А чи потрібно знати вам мої думки?
Не відкидайте! Хтось знайде себе в них.
Чи відгукнуться в них таємності рядки -
В життєвих смугах вже давно забутих?
Ми різні всі: хтось любить прозу, хтось вірші.
А деякі й читати не бажають.
Життя змінилося… книжки не до душі,
Навколо інтернет все поглинає.
Та вірю, збірочку мою відкриє хтось,
Замислиться, та щось своє згадає…
У кожного в душі подібне відбулось.
Нехай любов завжди благословляє!
|
