Серпень 2020 рік.
Світлана Сирена
Вдягаючи сорочку вишиванку,
Підсилюєте свій патріотизм!
А чи замислились хоч на хвилинку, -
Чи у речах та діях той же зміст?
Чи вірите самі в свої промови?
Чи сказане надії додає?
А чи збігаються думки зі словом,
Чи сила дії у речах цих є?
Ви лаєте війну, сепаратистів,
Все обіцянки-цяцянки летять!
Чи згодні ви, що криється за змістом,
Який з трибуни годні промовлять!
Що половина люду з горя виє,
Країна не згуртована, слабка.
А хтось в цей час сміється та радіє,
Для них їх доля зовсім не важка.
Так хочеться повірити, що люди,
Які до влади вибрані були,
Правдиві та розумні працелюби,
І речі їх від серця щиро йшли.
Та речі, мов отрута розчинялись,
Такі палкі! Наче вогонь горять.
Ковтали люди… тай розчарувались –
Немає діла, лиш слова блищать!
При владі ми не бачимо єднання,
По купкам розділилися усі,
Та мріють лише про своє зростання,
Вінки вплітають з необхідних слів.
Бажаємо повірити в правдивість,
Та щоб добро таки перемогло!
Оратор в вишиванці мав сміливість
Засіяти й зростити це зерно!
Вдягаєте сорочку вишиванку,
Ви не брудніть себе та весь народ!
Якщо даєте людям обіцянку,
Виконуйте її без перешкод!
|