|
7.08.2020 рік.
Світлана Сирена
На відстані кохання…
Колись було єднання: -
Любили, цілувались,
А потім роз’єднались.
Все що було між нами?
Стиралося з роками.
Ми іншими стаємо,
Згубилось щось взаємне.
Чи почуття змінились?
Тепло в душі лишилось,
Глибоко впало в душу…
То що ж робити мушу?
Старе не поновити,
Та якось треба жити.
Ці почуття тривають,
Та з часом вже стихають.
На відстані кохання
Несе лиш хвилювання.
Так тяжко все забути,
І згадка давить груди.
Ці спогади приємні,
Якщо вони взаємні.
Чи станемо, як друзі?
Дзвони, як будеш в тузі.
Все стерти неможливо!
Пропало щось важливе.
Того не повернути,
Не легко все й забути.
Зіграє спогад душу.
Життя змінити мушу.
Зітхаю все й зітхаю…
Лікує час? Не знаю.
|
