|
27.03.2020 рік.
Світлана Сирена
Все робіть завчасно, бо потухне гасло,
І буде запізно, й недостатньо часу.
Дали обіцянки, які не здійснились!
Час пройшов… Лиш згадки про цей час лишились.
Марили зустрітись, та щось не судилось…
В очі подивитись, щоб душа погрілась.
У лиху годину, щоби не страждати,
Бог прислав людину вам допомагати.
Та минув вже час той, ви її згубили,
Все вернути вчасно, то ж де взяти сили?!
Давить щем на груди, що є, тому бути!
Прийдуть інші люди, їх би не забути.
Спогади, мов спека, душу розігріють,
Забуті «лелеки» знов злетяться в мрії.
Ви не скористались, й зустріти не сталось.
Мрії не здійснились, спогади лишились.
Все робіть завчасно, тоді стане ясно,
Чи з вами ті люди, щоб - поряд та всюди!
|
