Квітень 2020 рік.
Світлана Сирена
Світом карантин гуляє,
Всіх смертельно заражає…
Учні все вивчають вдома?
Це така шалена втома!
Як навчити покоління?
Просто непорозуміння!
Шлях життєвий зупинився,
Як хто хтів, той так і вчився!
Дистанційно все вивчають,
Телефони підключають!
Якось дуже не практично,
Та й без друзів – так не звично.
Дні, нажаль, ще важче стали,
В школі якось щось вивчали,
Телевізор та комп’ютер –
Слухав, слухав… Вмить забуте!
Це, можливо, спілкування!
Матимуть знання? Питання…
І комп’ютер не всі мають,
Чи умови не сприяють.
Ще й комп’ютер зависає,
Чи зв’язок кудись зникає,
Телефони підключають,
Знову вчительку питають.
Як з знаннями не порядок,
Підключають СКАЙП в додаток.
Іншу вчительку питають,
В голові цей «mix» тримають!
Нікому і підказати,
Але ж треба щось писати!!!
Потім сфотографувати,
Вчителям все розіслати.
Де перерва, школа, друзі?
Учні всі сумують, в тузі!
Карантин дістав проклятий!
Скільки ж це буде тривати?
Всі навшпиньках йдуть із хати,
В ліжках надоїло спати…
А як їжу готувати?
Тож вона почне шкварчати!
Але учні всі вважають,
Що вони усе й так знають!
Знають що і як робити…
Діти, треба краще вчити!!!
Тож шукайте в собі змоги,
Бо без знань не ті дороги!
Щоби діти гарно вчились,
Вже й батьки теж долучились!
Хтось знання всі ці сприймає,
Хтось дає їх, хтось шукає.
Бо можливості всіх різні,
Вчіться, поки ще не пізно!
|