|
2019 рік.
Світлана Сирена
Стійке незламане «Ягня»
Попало в «вовчу зграю».
Воно трималось до кінця –
Це «зграю» забавляло.
Всі раптом хочуть розірвати,
Весь наклеп злить на нього.
Та де ж та правда? Аби знати?
І хто стоїть за кого?
Чи ллється правда з його вуст?
Набридло все народу!
Багато у словах спокус…
Чи варто йти з ним в згоду?
Могутні, сильні вожаки.
Повинні захищати!
Але усі оці «вовки»
Могли лише «ричати»
Не мали захисту від них!
Для них лиш «полювали».
Всі «дерли шкіру» ради цих
На кого працювали.
А це «Ягня» слабке таке.
Хіба щось розуміє?
Але минуле теж гидке!
Подивимось, що вміє.
І вибрали у вожаки,
Щоб «зграя» згуртувалась.
Та чи дадуть оці «вовки»,
Щоби життя мінялось?
Не до вподоби зміни їм,
Вони ж свій вплив загублять!
І «точать зуби», сіють гнів,
Країну знову гублять!
Тож, що чекає знову нас?
Чи краще жити станемо?
Покаже нам майбутній час!
А поки цим лиш маримо.
|
