|
24.11.2019 рік.
Світлана Сирена
Моя Україна,
Згуртуйся, ти сильна!
Не треба чекати,
Боргів набирати!
Ми що неспроможні?
Ми що не заможні?
Ні!!! Ми дуже різні –
Забруднені… чисті…
Щось хтось відбирає,
Для себе ховає.
Хто вищий за фахом,
Все гріб одним махом!
Хто чистий душею,
Той думав про нею.
Про матінку нашу,
Про землю найкращу.
Він йшов захищати
І міг все віддати –
Життя і багатство
За наше все панство.
Закони писали,
Та люди страждали.
Крадіжки, насильство…
Не розквіт, а вбивство!
Не треба просити,
Європу трусити!
Під інші країни
Падати в коліна.
Забруднені душі,
Струсіть свої «туші»!
Не гребіть все під себе,
Це все вам не треба!
Корупція всюди-
Так було, є й буде!
І їх не цікавить,
В країні хто править.
Росте ця пухлина,
Болюча й всесильна!
Її не здолати!
То ж з чого почати?
Почати і з себе,
Почати і з тебе,
Почати і з нього,
І з того, і з того!
Ми й є – Україна!
Залежна чи вільна.
І нам це рішати,
І в ній працювати.
Сім’ю тут створити
І діток ростити.
Та потім не кайтесь,
Згуртуйтесь, тримайтесь!
А зараз – ми різні…
Щоб було не пізно!!!
Нам би це зрозуміти
І по совісті жити.
|
