01.10. 2017 рік. Світлана Сирена
(мелодія Марти)
Я, мов птах по весні,
До своєї землі
Лечу... б'ється серце шаленно.
З чужини у краї,
Де коріння мої,
Я любов розсіваю мов зерна.
Українська земля,
Сумувала щодня,
Тут живе вся рідня, в'ється стежка моя,
Вип'ю знов я води
Із джерел навкруги,
Це повітря вдихну й по стежині полину
Приспів:
Україно моя, Україно моя!
Я дитина твоя, ти для мене єдина.
Гори, ріки й поля бачу я, бачу я...
Як люблю тебе я, Україно святая.
Як люблю тебе я Україно!
Відпущу почуття,
Пригорнусь, мов дитя,
І батьківське повітря вдихаю: -
Радість й ніжність свої
Відкриваю тобі
Й святу вишиванку вдягаю.
В хвилі твого життя
Душа прагне моя,
Біль та щастя твої, я сприйму, як свої...
В незабутні ці дні
Дай натхнення мені,
Лиш бажаю тобі добра, нене святая.
Приспів.
|