|
03.12. 2017 рік. Світлана Сирена
(переклад з російскої мови на українську)
Осінь світ фарбує,
Змиє дощ мій біль,
Тільки не вгамує (2р)
Слів прощальних бій.
Слова злітали з губ мов листя,(2р)
Ще теплий колір був у них...
Скажи навіщо ж розійшлись ми,(2р)
Де “так” промовив ти, де “ні”?
ПРИСПІВ:
ТА Я ЧЕКАЛА, БО КОХАЛА,
ТИ НЕ НАВАЖИВСЯ ПРИЙТИ,
ОСІННЮ КАЗКУ ПАМ'ЯТАЛА,
НА ЖАЛЬ РОЗБІГЛИСЯ ШЛЯХИ...
КОХАНИЙ МІЙ, ЧОМУ, СКАЖИ,
ЧОМУ НЕ ВТРИМАВ МЕНЕ ТИ?
ВСЕ Ж ВІРЮ, ТОЙ КАЗКОВИЙ ЧАС,
ЗНОВ ОБ'ЄДНАЄ, ЛЮБИЙ, НАС.
Казку ліс ховає,
Наші всі сліди
Пам'ять оживає, (2р)
В ній ковток води.
Вода кружляла в переливах,(2р)
Забрала спокій мій сповна...
В тій казці були ми щасливі,(2р)
Шкода закінчилась вона.
ПРИСПІВ.
|
