|
09.07.2011 рік.
Світлана Сирена
Сьогодні весілля, щаслива родина,
Я рук нареченої не відпускаю,
В очах лиш довір’я... і ось та хвилина –
Обручку коханій своїй одягаю.
Тендітно торкаюсь цих рук, що тримаю,
В очах моєї неньки з’явилась сльоза,
О, мамо рідненька, не плач я благаю,
Дитинство злетіло, дорослий вже я.
Приспів:
Пробач, моя ненько, до твоїх долонів,
Як до самих святих, я вустами торкнусь,
В день світлий весілля всім серцем в любові,
Дружині коханій рукам підкорюсь.
Бажаннії руки я ніжно цілую,
Та тільки твоїх, мамо, рук не забути,
Бо щирую ласку, що дітям дарують
Всім серцем зумів, моя ненько, відчути.
О, мамо , я знаю, що біль відчуваєш.
Бо пестощів твоїх немало пізнав я,
То ж вдячний за те, що мені вибачаєш,
Рукам материнським все б Оди складав я!
Зіжму я коханій дружині долоні,
Бажаними завжди б я їх так і звав,
Знаходячись тільки в руках цих в полоні,
Твої руки, мамо, ти чуєш, згадав...
Приспів.
|
