Сватово - общественно-информационный портал города

поветнутись на головну сторінку сайту

Рекомендації служби у справах дітей Сватівської райдержадміністрації з питання запобігання формуванню негативних явищ та звичок серед дітей, молоді та батьків















Архітектура

Здоров'я

Новини

Історія Сватове

Природа

Статті

Форум

Фото Сватове

Чат

Повернутися на головну сторінку служби

  Останні статті та публікації

сторінка 1.  2.

Рекомендації служби у справах дітей Сватівської райдержадміністрації з питання запобігання формуванню негативних явищ та звичок серед дітей, молоді та батьків

Зміст

1. Найголовніші шкідливі звички та деякі їх особливості

2. Завдання профілактики шкідливих звичок.

3. Причини виникнення шкідливих звичок.

4. Деякі особливості організації профілактичної роботи.

5. Народні звичаї та традиції в системі профілактичної роботи.

6. Про «норму вживання» алкогольних напоїв.

7. Персоніфікований напрям профілактичної роботи

8. Форми виховних заходів.

9. Деякі особливості формування звички свідомості та розуму у людей.

10. Роль батьків у формуванні звички та робота з ними

11. Значення інформації у виникненні звичок.

12. Наркотична дія тютюну та алкоголю.

13. Небезпека вживання нікотину та алкоголю.

14. Вплив алкоголю на спадковість.

15. Як уникнути шкідливих звичок.

16. Мудрість тисячоліть про алкоголь.

Питання переліку негативних явищ та звичок, більш відомих в літературі, як шкідливих, не таке вже й просте, як може здатися на перший погляд. Вважається, що кожна доросла людина сама визнає чи є, скажімо, звичка палити, шкідливою для неї, чи ні. Теж саме відноситься і до вживання людьми пива, вина чи горілки. Враховуючи, як проходять свята алкогольних напоїв (пива, вина), конкурсів з його вживання, присвячення цьому, навіть, окремих днів в багатьох містах країни, важко уявити, що хтось з учасників таких заходів погодиться вважати вживання пива за шкідливу звичку. Люди швидше повірять в те, що вживання пива – це радість , веселість, здоров’я, корисний відпочинок, тощо. Те ж саме відноситься до вживання інших алкогольних напоїв. Шкідливість вживання наркотиків більш очевидна. Тому людей, які вважають це за шкоду значно більше. При цьому поза увагою значної кількості дітей та молоді знаходиться той факт, що тютюнові вироби та алкогольні напої (включаючи пиво та слабоалкогольні напої) це теж наркотики.

Крім вищеназваних шкідливих звичок є цілий ряд, який не пов’язаний з вживанням окремих речовин, але які, також, негативно впливають на здоров’я людини. Останнім часом все більшу увагу привертає до себе так звана ігроманія. Багато досліджень вчених проведених з цієї проблеми вказують на її схожі риси з наркоманією. Занадто систематичне та надмірне спілкування з комп’ютером, комп’ютерною грою, особливо дітей, приводить до психічних розладів, порушення психомоторики, сну дитини, формують психічну залежність та нездоровий потяг до віртуальної гри.

Найвідоміші та найнебезпечніші шкідливі звички дітей та дорослих це тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв, в тому числі і слабоалкогольних. Звичка, як така, існує не довго. Через відносно короткий проміжок часу, якщо людина не бореться з ними, звички приводять до нікотинової або алкогольної залежності. Назвати в цьому випадку вживання цих речовин вірніше буде хворобою, ніж звичкою. Тому необхідно прийняти до уваги, що про шкідливі звички необхідно вести мову лише до виникнення фізіологічної залежності. І в цьому випадку виховні педагогічні заходи будуть найбільш ефективні. В разі ж існування у дитини чи дорослої людини залежності від тютюну та алкоголю, необхідне медичне лікування.

Головне завдання всіх профілактичних заходів щодо шкідливих звичок, - це формування в дітей свідомого негативного відношення до вживання тютюну та алкогольних напоїв, попри те, що в суспільстві є багато інститутів, які працюють (для дорослих) в зворотному напрямку. Для того, щоб уникнути помилок та формалізму в цій роботі, необхідно з’ясувати причини виникнення шкідливих звичок та механізм їх формування.

До найголовніших причин, які сприяють виникненню шкідливих звичок у дітей, відносяться: приклад батьків, дорослих, друзів, реклама та цікавість дітей. Завершує закріплення звички наркотична дія нікотину та алкоголю на організм людини. Сприяє прискоренню формування звичок відсутність або мало ефективність профілактичної роботи з попередження тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв в середовищі, де знаходиться дитина.

На жаль, серед батьків дітей та населення широко розповсюджена думка про те, що нікотин та алкоголь для організму можуть дати якусь користь і навчати дітей потрібно, так званій, «культурі споживання алкоголю». Про «культуру споживання» тютюнових виробів розмов значно менше, але практичні справи із залученням до куріння молоді говорять про широке використання «очищених» сортів тютюну, введення градації шкідливості цигарок, створення «жіночих» цигарок, елітних сигар, ліків для очищення легень курців, тощо. Все це видається, як піклування про здоров’я курця і в решті решт виступає, як «культура споживання тютюну».

Не дивлячись на безглуздість вищеназваних «культур», профілактична робота не може бути направлена на боротьбу проти виробництва, реклами, реалізації шкідливих продуктів. Вона має бути направлена на боротьбу лише за здоровий спосіб життя.

Для успішної роботи в цьому напрямку необхідно притримуватися деяких принципових положень організації самої роботи, які допоможуть уникнути протиріччя та створенню двозначності в поглядах на шкідливі звички. Звичайно ж те, що буде задекларовано має знайти відображення в реальному житті, принаймні тих, хто взявся за цю нелегку справу.

Важливим елементом профілактичної роботи має бути науковість висновків, фактів, тверджень, статистики, які використовуються у виховній роботі. На сьогодні є досить обґрунтовані наукові праці з питань впливу вживання тютюнових виробів та алкоголю на здоров’я та життя людей, його соціальні наслідки. Вони мають стати надбанням кожної молодої людини, а не бути лише матеріалом для наукових досліджень.

Батьки, вчителі та вихователі мають опиратися в своїй профілактичній роботі на місцевий матеріал. В кожному селі, районі та місті є безліч фактів, які ефективно можна використати у виховній роботі з профілактики куріння та вживання алкоголю. Це лише вони впевнять дітей в невідворотних негативах – втрати здоров’я, життя та трагедіях, які несуть з собою шкідливі звички.

Робота з профілактики куріння та вживання алкоголю серед дітей має бути не лише інформаційною. Дітей необхідно залучати до участі у обговоренні проблеми, аналізу негативних звичок та формування висновків. Було б добре, коли б діти вели обговорення випадків, описаних в літературі, засобах масової інформації, негативного впливу та дії вживання алкоголю, тютюну та наркотиків, оформлювали наочні матеріали з цієї теми, приймали участь на виготовлення кращої реклами з запобігання негативним явищам, тощо.

На території навчально-виховного закладу має бути не лише заборона куріння та вживання алкогольних напоїв, а й реальне її виконання.

Попри величезну кількість реклами куріння та вживання алкоголю та масове захоплення цими шкідливими звичками молоді, навчально-виховні заклади, на їх противагу, мають культивувати здоровий спосіб життя, формувати свідоме негативне відношення до споживання тютюну та алкогольних напоїв.

Робота з профілактики шкідливих звичок в сім’ї та навчально-виховних закладах має бути також системною, послідовною та цікавою. Загалом, за результатами вона не може бути названа на сьогодні ефективною. Сім’я та навчальний заклад мають використати не задіяні можливості, починаючи з формування їх непохитного бажання зробити для дітей щонайбільше користі, виваженого планування цієї роботи та підготовки відповідних фахівців. Щодо останнього, то це необхідно лише для навчально-виховних закладів. Бо кожний батько та мати в сім’ї, мають бути такими фахівцями за своїм покликом. Навчати ж батьківству необхідно заздалегідь в навчально-виховних закладах та відповідних центрах соціальних служб, - це має стати аксіомою нашого життя.

Багато проблем існує в законодавчій основі організації обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, особливо контролі за його дотриманням. Вона недосконала і не забезпечує необхідної законності в цих питаннях. Але це проблема контролюючих та наглядових органів. Профілактична ж робота в сім’ї та навчально-виховному закладі має бути орієнтована не на звинувачення законодавчої бази держави з цього приводу, а на забезпечення свідомого негативного відношення до споживання алкоголю та тютюну взагалі. Людина має бути свідома того, що їх вживання – це шлях до самогубства і саме самогубство.

До того ж, коли ми говоримо про законодавчу основу процесів вироблення, реалізації та контролю за обігом тютюнових виробів та алкогольних напоїв, то необхідно розуміти, що вони направлені на задоволення внутрішньої «потреби» людини відчути дію наркотиків. Тобто, основою їх споживання є попит. Людей, як правило, ніхто не змушує вживати тютюнові вироби та алкоголь. Люди найчастіше спираються при вживанні алкоголю на традиції та звичаї. Але жодна така традиція та звичай не зобов’язують людину вживати алкоголь. Теж саме відноситься і до вживання тютюну.

Одне з таких питань в профілактичній роботі серед дітей та молоді є питання висвітлення деяких традицій та звичаїв населення, які відбуваються з вживанням алкоголю. Тут, насамперед, має бути проведена значна роз’яснювальна робота з того приводу, що жодна традиція не ставить за мету вироблення шкідливої звички. Більше того, жодна традиція не зобов’язує людей вживати, а тим більше, вживати надміру алкогольні напої. Крім цього, в жодній традиції немає натяку на вживання алкоголю дітьми, - це завжди осуджувалось серед людей та не допускалось. В решті-решт, немає серед народних традицій та звичаїв таких, де б головним їх елементом та метою було вживання алкоголю. Бо кожна традиція або звичай присвячується більш суттєвим та значущим питанням. Нажаль, алкогольний бізнес посиленно працює над тим, щоб ввести до традиції, скажімо, конкурси з вживання слабоалкогольних напоїв, в тому числі пива, дні молодого чи старого вина, тощо, де активну участь приймає й молодь. Звичайно ж, це не сприяє профілактиці шкідливих звичок, і такі заходи мають отримати належну оцінку, як безглузді, з точки зору збереження морального та фізичного здоров’я дітей та здоров’я населення.

Проведення роботи з профілактики шкідливих звичок потребує уточнення та роз’яснення самого поняття «вживання» алкоголю або тютюну, що викликає досить неоднозначні оцінки та тлумачення. Мова йде перш за все про те, що необхідно розуміти під висловами «вживання», «надмірне вживання» та «зловживання».

Адже саме поняття, скажімо, «надмірного вживання» цілком очевидно говорить про те, що існує в природі і «міра вживання», тобто не надмірне вживання. Досить багато людей сповідують таку віру «не надмірності», віру в наявність якоїсь норми вживання. Те ж саме можна сказати і про термін «зловживання» алкогольних напоїв та тютюну, що передбачає існування «не злісного» їх вживання.

Ось чому, при характеристиці прикладів вживання шкідливих речовин необхідно завжди уточнювати кількісні показники, щоб було зрозуміло, про що йде мова. При цьому необхідно брати до уваги, що вживання алкоголю і тютюну дітьми, вагітними жінками, годувальницями та хворими людьми завжди є зловживанням незалежно від кількості.

Алкогольні напої та тютюнові вироби не належать до продуктів харчування і тому норми їх вживання не визначені. В зв’язку з тим, що алкоголь є наркотиком, як і нікотин, і їх системне вживання є завжди шкідливим, тому жоден інститут від науки або практичної медицини не візьме на себе відповідальності встановлення такої норми їх споживання. За винятком лише в складі лікарських засобів. Не встановлена норма споживання, нажаль, і виробником цих продуктів, на відміну від продуктів споживання. Виробник обмежується лише попередженням про те, що надмірне вживання алкоголю, або надмірне вживання тютюну небезпечне для здоров’я. Але визначених кількісних показників цієї «надмірності» на сьогодні не існує.

Фізіологічна ж можливість здорової печінки дорослої людини самостійно знешкодити міцний алкоголь коливається в межах 30 грамів на добу. При цьому ніхто не візьметься гарантувати безпеку здоров’ю людини при щоденному вживанні такої кількості алкогольного напою, бо системність вживання і призводить до алкогольної залежності навіть слабоалкогольними напоями. Тому поняття норми споживання алкоголю дорослою людиною носить суто відносний характер. Найкраще притримуватися науково обгрунтованого принципу «немає норми – не має бути і споживання», що цілком відповідає здоровому глузду та логіці.

Таким чином, відповідальність за кількісне споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів повністю покладена виробником та державою (законодавчі та регуляторні акти це дозволяють) на споживача. Споживач сам має право встановлювати собі норми споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Як видно з реального стану проблеми, значна частина споживачів цих продуктів віддає перевагу споживанню, а не своєму здоров’ю та життю.

Правовий аспект цієї ситуації очевидний – споживач алкогольних напоїв та тютюнових виробів сам винен в наслідках його дії на своє здоров’я. Немає ніяких юридичних підстав притягти до відповідальності виробників чи реалі заторів цих товарів за винятком коли вони неякісні, фальсифіковані, що привело до трагічних наслідків або економічних збитків.

Це дуже важливий момент в організації та змісті профілактики шкідливих звичок, як дорослих так і дітей. бо питання правильного встановлення винуватців явища, відповідальних за це , дає можливість правильно визначити напрями профілактичної роботи.

Цілком зрозуміло, що профілактична робота з попередження шкідливих звичок батьків в сім’ї та навчально-виховних закладах відрізняється, але, враховуючи вищевикладене, вона має бути спільно направлена на запобігання саме відповідальності дітей, молоді та дорослих за вживання алкогольних напоїв або тютюнових виробів, не говорячи вже про інші наркотики. Найголовніше, що необхідно донести до дітей, молоді та батьків, що відповідальність в даному випадку може бути моральна, скажімо, за втрату особистого здоров’я, або навіть життя в разі, якщо до цього призведе вживання алкогольних напоїв або тютюнових виробів; адміністративна, коли шкідливі звички є причиною адміністративних правопорушень та кримінальною, коли шкідливі звички стають причиною або супроводжують кримінальні злочини. Кожна з цих відповідальностей може тягнути за собою і матеріальну відповідальність.

Такий напрям профілактичної роботи, який «персоніфікується» на споживачеві, дає можливість впливати на формування уявлення дітей та дорослих, як свідомих особистостей, відповідальних за себе та своїх близьких, дітей. Він вимагає наукового аналізу формування самої людини, її почуттів, уявлень, свідомості. Обов’язковим при цьому є виявлення та пошук причин формування шкідливих звичок в самій людині, розкриття дітям та дорослим фізіологічного механізму розбалансування рефлекторного психомоторного механізму діяльності головного мозку, порушення його природного стану при виникненні шкідливих звичок.

Звичайно, що донести дітям біологічний механізм формування їх свідомості нелегко, але це цілком можливо, починаючи з 9-10 років, використовуючи вже відомі їм терміни, або знайомлячи з мінімальною кількістю (2-3) нових термінів, які характеризують роботу нервової системи людини. Діти 13-15 років можуть легко опанувати фізіологію та механізм роботи головного мозку людини, зрозуміти фізіологію шкідливості вживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Але проблемою, як підказує досвід роботи, залишається системність цієї роботи та постійне оновлення знань дітей, включення їх в самостійну роботу над удосконаленням своїх поглядів в цих питаннях.

Системність навчального закладу в роботі з профілактики шкідливих звичок має бути забезпечена своєчасним плануванням урізноманітнених форм виховних заходів. Значно підвищить їх ефективність участь самих дітей в плануванні, проведення відповідного анкетування, опитування, обговорення проблеми, тощо.

В зв’язку з тим, що шкідливі звички людей та їх наслідки в їх житті тісно пов’язані з багатьма інститутами суспільства, доречно віддати перевагу в проведенні заходів таким формам, які проходять із залученням цих інститутів. Це дозволяє найбільш повно та правдиво висвітлити проблему перед дітьми, молоддю або дорослими, вказати шляхи подолання звичок, коли вони є, і шляхи їх недопущення. Це насамперед «круглі столи», дискусії на теми: «Здоров’я людини – право чи обов’язок», «Як зберегти здоров’я?», «Шляхи формування людської свідомості», «Коли людина стає людиною?», «Алкогольні напої та тютюн в житті людини», «Чи правда, що істина у вині?», «Шкідлива звичка – тупик розуму», «Шкідлива звичка – задоволення чи хвороба?», обговорення, години спілкування з фахівцями, час запитань та відповідей, тематичні лінійки та уроки, засідання клубів здорового способу життя, випуск бюлетенів гострих новин, випуск стіннівок за здоровий спосіб життя «Будьмо здорові», інтерв’ю на теми: «З залу суду», «МНС інформує», «Мінздрав попереджує», «Алкоголь, наркотики, кримінал», «Алкоголь, нікотин та потомство», «Правда про алкогольну радість», конкурси з виготовлення кращих плакатів: «За здоровий спосіб життя», «Алкоголю та тютюну – ні!», «Ми хочемо бути здорові», «Молодь проти шкідливих звичок».

Звичайно, неможна відмовлятися і від традиційної лекції. Добре підготовлена, з цікавим науковим матеріалом, хорошою фактичною доказовою базою, вона досить ефективно може впливати на формування свідомого відношення дітей до алкоголю та тютюну. До речі, лише лекція може найширше науково висвітлити проблему.

На зустрічі до дітей та батьків з обговорюваної проблеми необхідно якомога частіше запрошувати фахівців медичних закладів, райСЕС, пологових будинків, судмедекспертів, органів внутрішніх справ, суду, прокуратури, МНС, психологів, педагогів, РАЦСів, служб у справах дітей, соціальних служб. Фахівці цих служб знають все, або майже все, про вплив алкоголю, нікотину та наркотиків на здоров’я, життя, соціальний стан, злочинність, нещасні випадки за багато років на території району. Невтішні та загрозливі кількісні та якісні показники цих служб з проблемної теми є тим статистичним матеріалом, який зумовлює необхідність самої профілактичної роботи та має слугувати формуванню свідомого негативного відношення дітей та дорослих до шкідливих звичок. У дітей необхідно сформувати бажання та вміння навчатися на помилках інших людей, бо це ознака свідомості людини, її розуму. Адже не вистачить здоров’я та життя жодній людині, щоб навчатися на своїх помилках. І тих, хто цього не зрозумів свого часу, серед нас, нажаль, давно може не бути.

Дітям, особливо середнього та старшого віку, необхідно роз’яснювати механізм утворення звички у людей. До речі, необхідно привести приклади утворення не лише шкідливих звичок, а й корисних звичок, як систему умовних та безумовних рефлексів людини, тісно пов’язаної з її вищою нервовою діяльністю.

Які ж наукові знання та знання життя необхідно донести дітям, батькам та молоді з метою формування свідомого негативного відношення до шкідливих звичок?

Насамперед це знання особливостей формування людської свідомості, розуму та звичок.

Свідомість, розум та звички людей по спадковості не передаються. Людина народжується без них. Формуються ж вони лише під впливом тієї інформації, яка знаходиться навкруги дитини. Сформовані в підлітковому віці свідомість та звички до 11-15 років дуже важко змінити в старшому віці. Чому? Тому, що основою нашої свідомості є пам’ять, як властивість білків, мемопротеїдів, запам’ятовувати навколишній світ в образах, звуках, запахах, тощо. Змінюватися під їх впливом (денатурувати) білки здатні активно лише в молодому віці, тоді, коли інша інформація до них ще не надходила. Після того, як відповідна інформація «закріплюється» в білках пам’яті, змінити її на нову надто важко, іноді неможливо.

Цей процес можна умовно порівняти з формуванням крони дерева, - вона формується в молодому віці. Коли його крона сформована неправильно, скажімо в 5-6 років, то для переформування непотрібні гілки необхідно вирізувати. Нові ж потім розвиваються занадто поволі і часто ростуть не в тому напрямку, бо заважають їм ті, які ростуть поруч, - закривають світло, та забирають собі поживні речовини.

Формування пам’яті та свідомості у дитини можна порівняти, також, з будівництвом будинку. Якщо бракована, скажімо, цегла закладена в стіну, то для того, щоб виправити ситуацію необхідно стіну або розібрати та скласти її заново, або видовбати ці цеглини та замінити на нові. І одне, і друге, - занадто обтяжлива робота.

Життя підказує, що найкраще не допускати помилок при формуванні пам’яті та свідомості дитини, щоб не виконувати потім мало вдячну, мало ефективну роботу пере вихователя.

Батьки дітей, в першу чергу, мають розуміти, що дитина найбільше бере приклад лише з них. Батько та мати є тим взірцем, прикладом, який «закодовується» в нервових клітинах кори головного мозку, в білках пам’яті дитини на все життя. і коли дитина бачить та відчуває змалку, що батьки п’ють, смалять тютюн, або мають інші вади своєї поведінки по відношенню до неї або один до одного, вона як губка всотовує це в свою пам’ять і вважає такий спосіб життя за норму. Порівняти та переосмислити по-іншому у віці до 5-6 років дитина просто не має змоги.

З часом, коли діти в таких «неблагополучних» сім’ях починають знайомитися з умовами проживання інших дітей, де батьки приділяють увагу дітям, де існують нормальні відносини, вони часто замикаються в собі, не можуть знайти правильну відповідь, морально страждають. Цей стан досить часто призводить до психічного розладу, нервозності, здійсненню необдуманих вчинків, серед яких і шкідливі звички. Адже інших корисних звичок, нормальних стосунків в їхньому житті було обмаль. Уявлення про них діти з «важкими» батьками мають доволі примарне.

Батьки дітей мають знати, що їх зловживання алкоголем є порушенням прав дитини на нормальні умови життя, на належне виховання дітей, і при систематичному його прояву може розглядатися, як ухиляння від виховання дітей, що може тягти за собою адміністративну відповідальність та позбавлення батьківських прав.

Ось чому дуже важливо, щоб боротьба зі шкідливими звичками, їх профілактика, розпочиналися якомога раніше, коли діти не встигли закріпити спосіб життя знівечених алкоголем батьків, як зразок для себе. В цьому випадку профілактична робота має бути тісно пов’язана з соціальними службами. Батьки мають бути офіційно неодноразово попереджені про наслідки їхнього зловживання алкогольними напоями, можливо притягнені до адміністративної відповідальності, чи застосовані до них засоби громадянського впливу.

Дитина має відчути, що вона не одна і за неї та її батьків іде боротьба в їх інтересах. Такі «важкі» сім’ї в обов’язковому порядку мають бути на соціальному супроводі відповідних центрів соціальних служб для сім’ї дітей та молоді та відділах сім’ї, молоді та спорту. Постійний контроль за станом виховної роботи в таких сім’ях має здійснювати служба у справах дітей та органи опіки і піклування. Якщо в такій сім’ї знаходиться дитина шкільного віку, навчальний заклад має тримати в полі зору психологічний стан дитини, уважно контролювати та коригувати при необхідності його поведінку, навчання, вивчати матеріальні умови та взаємовідносини в сім’ї. При погіршенні стосунків в сім’ї, прояву насилля та жорстокості до дитини, неналежного утримання дитини, при відсутності у неї необхідного одягу, взуття, навчального приладдя, підручників необхідно негайно повідомляти службу у справах дітей, органи опіки та піклування за місцем навчання дітей.

Таким чином, профілактична робота по попередженню зловживання алкогольними напоями в сім’ях серед батьків має бути тісно пов’язана з соціальною роботою по захисту прав дітей на нормальні умови проживання та належне виховання з боку батьків. Батьки та учні, особливо старшокласники, мають знати, що зловживання алкоголем з боку батьків, - це прямий шлях до позбавлення їх батьківських прав, не говорячи про втрату ними особистого здоров’я, а часто і життя. Показовими в цьому є дані служби у справах дітей Сватівської райдержадміністрації про позбавлення батьківських прав за ухиляння від виховання дітей за останні 5 років в Сватівському районі.

Діти, батьки яких зловживають алкоголем, повинні відчувати постійну підтримку з боку навчально-виховних закладів, соціальних служб та правоохоронних органів, органів охорони здоров’я. Профілактична робота з такими батьками має бути направлена на збереження сім’ї, але якщо не відбувається позитивних зрушень з боку батьків і справа з належним вихованням та утриманням дітей погіршується, то необхідно приймати до них більш радикальні міри впливу з метою нейтралізації негативного виховного впливу таких батьків.