За дорученням Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження 2 червня 1992 року М. Линник звернувся до Президента
України Л. Кравчука. У листі йшлося про підготовчу роботу щодо затвердження музичної редакції Гімну та про його видання. І одразу, 3 червня, Президент виніс рішення: "Прошу забезпечити видання Державного Гімну України".
У вересні 1992 року комісія по підготовці музичної редакції затвердила клавір Державного Гімну України для чотириголосого хору в супроводі фортепіано (музична редакція М. Скорика та Є. Станковича), а на початку 1993 року була завершена робота над партитурами для симфонічного та духового оркестрів. І невдовзі (протягом лютого-березня) Державним духовим оркестром (головний диригент А. Кирпань) та оркестром Національної гвардії України (головний диригент А. Молотай), а також Симфонічним оркестром державної телерадіокомпанії України під керуванням В. Сіренка було
здійснено фондовий запис Державного Гімну України.
Таким чином, пісня, створена Михайлом Вербицьким, немов відшліфована й очищена від непотрібних нашарувань, прибрана в багаті оркестрові шати, понеслась на хвилях ефіру по всьому світу, почала виконувати свої репрезентативні функції Державного Гімну.
А в грудні 1993 року у видавництві "Музична Україна" вийшла в світ партитура Державного Гімну України (музика М. Вербицького, редакція М. Скорика та Є. Станковича, оркестровка О. Морозова) для великого, малого та середнього складів духових оркестрів. Видання було здійснено державним коштом і поширено серед міністерств, відомств, громадських організації для урочистого виконання в Україні та за її межами.
Прийнята 28 червня 1996 року Конституція України підтвердила рішення, ухвалене раніше Верховною Радою.
У 20-й статті, де йде мова про Державний синьо-жовтий Прапор України, Державний Герб — тризуб, зазначено: "Державний Гімн України — національний гімн на музику М. Вербицького".
На жаль, довго залишалося невирішеним питання офіційного визнання тексту. Точилися гострі дискусії, лунали думки, що вірш П. Чубинського застарів, не відповідає сучасним реаліям і політичній ситуації. Зрештою, означився намір створити нові слова і покласти їх на музику М. Вербицького. В листопаді 1996 року на виконання постанов Верховної Ради та Кабінету Міністрів України було створено Державну комісію з підготовки та проведення конкурсу на кращий текст Державного Гімну України. Зацікавлення громадськості цією проблемою було величезним. Досить згадати, що комісією розглянуто 784 проекти тексту гімну.
Серед них були й талановиті, скажімо, вірш Дмитра Павличка "Встала мати-Україна", де і за змістом, і за фразеологією легко простежується перегук з першоджерелом — твором П. Чубинського. Водночас надходило багато звернень (в тому числі відомого літератора і журналіста Дмитра Чередниченка), з вимогою не нехтувати законами генетичної пам'яті і повернути текст, що десятками літ звучав з уст мільйонів, кликав на визвольну боротьбу, вселяв віру у майбутнє і став по-справжньому народним. Так і сталося.
6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила текст Державного Гімну зі словами першого куплету та приспіву вірша П. Чубинського, повернувши згадуваний у ранніх документах варіант першого рядка.
Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу, тіло ми положим за нашу свободу
І покажем, що ми, браття, козацького роду!
Офіційно затверджений Державний Гімн України з текстом Павла Чубинського на музику Михайла Вербицького для мішаного хору в супроводі фортепіано у точній відповідності до музичної редакції (Мирослава Скорика та Євгена Станковича) і тексту було опубліковано у видавництві "Музична Україна" 2003 року на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за Програмою випуску соціально значущих видань.
Функції твору П. Чубинського — М. Вербицького як музично-поетичного символу України вельми різноманітні. Законом встановлено, що "урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну України". Тож кожний день він звучить по радіо на початку і по закінченні програм, на національних святах і військових парадах, під час офіційних зустрічей зарубіжних гостей і на велелюдних громадських зібраннях. Широке застосування Гімну викликало необхідність його музичних аранжувань для різного складу виконавців. Є переклади для симфонічного, духового оркестру, що навіть без слів передають дивовижну енергетику і вольову наснагу пісні. Його співають багатоголосі хори а капела або ж з інструментальним супроводом.
Варіант для голосу з супроводом записаний у прекрасному виконанні популярного співака Олександра Пономарьова: цей варіант піднесено прозвучав у дні Помаранчевої революції, був підтриманий всіма, хто зібрався на Київському Майдані.
Гімн "Ще не вмерла України і слава, і воля", створений Павлом Чубинським та Михайлом Вербицьким, звучить сьогодні могутньо й гордо — як символ невмирущої сили народу, котрий обрав шлях свободи і незалежності.
на початок
Сторінки
1.
2.
3.
4.
5.
Інформація взята з науково - популярного видання "Державний Гімн України", популярний історичний нарис. Випущеного на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за програмою "Українська книга"
Автор тексту Марія Петрівна Загайкевич.
Матеріали, публікації та дослідження, використані при
складанні нарису:
-
Павло Чубинський. "Ще не вмерла Україна" / Упорядник та коментарі Федора Погребенника.
— К.: "Обереги", 1991.
-
Погребенник Федір. "Ще нам, браття молодії,
усміхнеться доля". Героїчна і трагічна історія гімну.
Рукопис. — К., 1993.
-
Трембіцький Володимир. Національний гімн "Ще не вмерла Україна..."
та інші українські гімнові пісні. Друге перероблене і доповнене видання. — Львів: НТШ, 2003.
-
Чередниченко Дмитро.
Павло Чубинський. — К.: Видавничий дім "Альтернативи",
2005.
-
Загайкевич Марія. Михайло Вербицький. Сторінки життя і творчості. — Львів: "Місіонер", 1998.
-
Зелінський Олександр. Редакції гімну "Ще не вмерла Україна" в старих рукописах та першоджерелах // Musica Galiciana, т. 6, с. 257-307. - Львів, 2001.
-
Зелінський Олександр. Виникнення та перші кроки життя національного гімну "Ще не вмерла Україна" // Актуальні проблеми
внутрішньої політики. — К., 2004, №4, с 11-27.
Скачать Гимн Украины
(Гимн Украины в mp3 формате находится в архиве rar, размер 1,51 мб.)
