СВАТОВО



Сватово - общественно-информационный портал города

Международная Ассоциация сайтов городов

 

повернутися на головну сторінку сайту





Гімн України - символ національної і державної величі



Гімн України

Символи міста Сватове

Герб України

Історія символів України

Прапор України

Державні символи Президента України



Фото-галерея

Форум

Новини

Статті

Історія

Природа

Архітектура

Здоров'я

Чат


Гімн України - символ національної і державної величі

Гімн України - символ національної і державної величіКожен народ має свої священні символи, котрі уособлюють його самобутність, національну єдність. Вони покликані підносити дух нації у боротьбі за свободу, національну самоідентифікацію та самоутвердження, за власну самостійну державу. До таких символів, крім прапора та герба, належить і гімн.

Зародження гімнів (термін походить від грецького слова "гімнос" — врочистих пісень православного характеру — має давню історію. В стародавніх Єгипті, Месопотамії, античній Греції це були молитовні звернення до богів, виконувані хором. У християнському церковному обіході, особливо східно-візантійського обряду, релігійні гімни стали частиною богослужіння, звучали у формі духовних псалмів та кантів.

В Україні-Руси за княжої доби пісні-гімни правили за закличні бойові гасла. Відомо, наприклад, що у битві з татаро-монголами на річці Калка 1224 року княжі дружини співали перед боєм гімн "С нами Бог, розумійте язици". А 1410 року в битві під Грюнвальдом, де разом з польськими литовсько-руські війська завдали нищівного удару тевтонам, лунала молитва-звернення до Богородиці Діви, за характером наспіву і мовних зворотів глибоко вкорінена в давньоруську традицію.

Добре відомі козацькі маршові похідні пісні "За світ встали козаченьки", "Гей, не дивуйтесь, добрії люди", "Гей, на горі там женці жнуть" та ін. теж мають прикмети закличних гімнів.

У XX столітті подібні пісні виникали і широко побутували в середовищі Українських Січових Стрільців. Так, своєрідними військовими гімнами стали перефразована поетом Степаном Чарнецьким давня козацька пісня "Ой у лузі червона калина", а також "За рідний край" (слова Р. Купчинського, музика М. Гайворонського), марш "За Україну, за її волю" та ін.

Упродовж XVIII — XIX століть значення гімну як виразника ідентичності і консолідації нації утверджується остаточно. Поряд з гербом і прапором він стає необхідним, невід'ємним символом державності, політичної єдності суспільства. Виникають офіційні національні гімни: англійський "God save our Gracious Queen" (1747), французький "Allons, enfants de la patrie" (Марсельєза, 1792), польський "Jeszcze Polska nie zgineta" (1797), чеський "Kde domov muj?" (1834) та багато інших. Виконуються вони й понині, репрезентуючи свої країни.

Розподіл між Російською та Австрійською імперіями українських етнічних земель наприкінці XVIII століття зумовив певні відмінності у їхньому політичному житті, а відтак — у пісенній творчості громадянського характеру. Жорстокі цензурні утиски з боку російського царського уряду, укази, що забороняли вживання української мови при проведенні публічних заходів, у театрі, книго- та нотодрукуванні тощо майже унеможливили розвиток цього жанру. Показово, що патріотичний хор гімнічного характеру "Поклик до братів-слов'ян" Миколи Лисенка (1842— 1912) можна було опублікувати лише за кордоном, у Львові. І навіть при цьому автор тексту — письменник, драматург, відомий діяч українського національного руху Михайло Старицький (1840—1904) — вважав за краще скористатися псевдонімом (І. Гетьманець).

На теренах же Австрійської держави (з 1867 року Австро-Угорської) — у Галичині, Буковині, Закарпатті — суспільні процеси, попри підневільне становище українського народу, розгорталися дещо вільніше. Завдяки цьому саме тут виникла й стала популярною низка українських патріотичних пісень, наближених за звучанням і значенням до гімнів. Серед них жвава, бадьора "Дай же, Боже, добрий час", складена на початку XIX століття ченцем і поетом Юліаном Добриловським (бл. 1760 — 1825). Вважається, що її музику створив або сам Ю. Добриловський, або Фелікс Ліпінський (1765 — 1847), батько всесвітньо відомого польського скрипаля і композитора Кароля Ліпінського.  продовження

 

Інформація взята з науково - популярного видання "Державний Гімн України", популярний історичний нарис. Випущеного на замовлення ержавного комітету телебачення і радіомовлення України за програмою "Українська книга"

Автор тексту Марія Петрівна Загайкевич.

Матеріали, публікації та дослідження, використані при складанні нарису:

  1. Павло Чубинський. "Ще не вмерла Україна" / Упорядник та коментарі Федора Погребенника. — К.: "Обереги", 1991.

  2. Погребенник Федір. "Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля". Героїчна і трагічна історія гімну. Рукопис. — К., 1993.

  3. Трембіцький Володимир. Національний гімн "Ще не вмерла Україна..." та інші українські гімнові пісні. Друге перероблене і доповнене видання. — Львів: НТШ, 2003.

  4. Чередниченко Дмитро. Павло Чубинський. — К.: Видавничий дім "Альтернативи", 2005.

  5. Загайкевич Марія. Михайло Вербицький. Сторінки життя і творчості. — Львів: "Місіонер", 1998.

  6. Зелінський Олександр. Редакції гімну "Ще не вмерла Україна" в старих рукописах та першоджерелах // Musica Galiciana, т. 6, с. 257-307. - Львів, 2001.

  7. Зелінський Олександр. Виникнення та перші кроки життя національного гімну "Ще не вмерла Україна" // Актуальні проблеми внутрішньої політики. — К., 2004, №4, с 11-27.

Скачать Гимн Украины
(Гимн Украины в mp3 формате находится в архиве rar, размер 1,51 мб.)

 

Перегляньте відеокліп: "Державний Гімн України"

 

Гімн України

 

Тут ви можете скачати Державний Гімн України у виконанні Олександра Пономарьова. Гімн в mp3 форматі знаходиться в архіві rar , та займає 1,51 мб. Скачати Державний Гімн України

 

Конституція України скачати (44,2 кб. в архіві zip)

 

День незалежності України

 

повернутися на сторінку Символи міста Сватове

обговорити на форумі                перейти на сторінку "статті"                Новини              Об'яви







 

повернутися на головну сторінку сайту

  Статистика сайта
Авторское право © 2007 - 2017 Ширков Андрей Алексеевич - Все права защищены, Копирование материалов разрешено только с видимой ссылкой на источник: http://svatovo.ws