СВАТОВО



Сватово - общественно-информационный портал города

Международная Ассоциация сайтов городов

 

повернутися на головну сторінку сайту





Гімн України - твір який є музичним символом національної спільноти



Гімн України

Державний Гімн України

Гімн України - символ національної і державної величі

Павло Платонович Чубинський

Михайло Вербицький

Символи міста Сватове

Герб України

Історія символів України

Прапор України

Державні символи Президента України



Фото-галерея

Форум

Новини

Статті

Історія

Природа

Архітектура

Здоров'я

Чат


Сторінки 1.  2.  3.  4.  5.

Гімн України - твір який є музичним символом національної спільноти

Герб України, відлитий з першого українського золотаПроцес перетворення патріотичної пісні на масову, закличну вимагав афористичності викладу, легкого запам'ятовування слів. Це спричинилося до значного скорочення поезії П. Чубинського. Так, не увійшли до популярного народного варіанту "Ще не вмерла Україна" історичні ремінісценції другого і третього куплетів: згадки про козацьких і гайдамацьких героїв — Наливайка, Залізняка, Тараса Трясила, взоровані на поезії Шевченка звернення-закиди Богданові Хмельницькому. Не "прижився" і четвертий куплет про "братів-слов'ян", котрі "вже за зброю взялись": його зміст вочевидь утратив актуальність. У пізніших версіях пісні не стало й жвавої, моторної другої строфи приспіву "Гей-гей, браття миле, нумо братися за діло!".

Внаслідок стрімкого зростання національно-визвольної боротьби з'явився, зокрема, ще один куплет, викликаний бажанням посилити наступальний дух твору, підкреслити ідею соборності українських земель:

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому.
Чорне море ще всміхнеться і Дніпро зрадіє,
Що на нашій Україні доленька доспіє.

У такому вигляді пісню було опубліковано в багатьох пісенниках, агітаційних листівках (цей варіант можна почути й нині у виконанні ряду хорових колективів). Проте найбільшого поширення в народі набуло виконання зібраного і стислого, виразного й промовистого за змістом варіанту: перших восьми строф та приспіву.

Мелодія, на яку їх співали, дещо відрізнялася від зафіксованої у "гітарному зошиті" М. Вербицького. Проте, утверджена в народному побуті, вона впродовж десятиліть зберегла свої основні контури незмінними, друкувалася у призначених для широкого вжитку популярних масових виданнях.

А водночас множилися різні переклади і опрацювання "Ще не вмерла Україна", призначені для концертного, врочистого виконання. Серед здійснених наприкшці XIX — початку XX століть вирізняються аранжування для мішаного хору О. Нижанківського, Ф. Колесси, В. Барвінського; для жіночого хору з супроводом фортепіано — Д. Січинського; для дитячого триголосого хору — М. Гайворонського; з'являються суто інструментальні версії (Я. Ярославенко).

У процесі всенародного поширення та зростання популярності пісні Чубинського — Вербицького дедалі більше й міцніше утверджувався її статус національного гімну. У1891 році композитор О. Нижанківський у складеному ним збірнику "Слов'янські гімни" вперше назвав "Ще не вмерла Україна" "гімном русько-українським".

Модест Менцинський (1875 - 1935)Твір увійшов до репертуару одного з найславетніших оперних співаків, українця-патріота Модеста Менцинського, котрий виступав на сценах найбільших театрів світу. У 1910 році він записав цю пісню на грамофонну платівку, вперше таким чином увічнивши її механічним засобом.

У 1914 році грянула Перша світова війна. Воєнне протистояння Російської та Австро-Угорської імперій, революційні події у Петербурзі дали могутній поштовх політичній активізації та посиленню визвольної боротьби недержавних націй, у тому числі й української. Створена 20 березня 1917 року Українська Центральна Рада, очолена Михайлом Грушевським, видала відозву до народу, де було сказано: "Настав час і твоєї волі і пробудження до нового творчого життя після більш як 200-річного сну.

Уперше ти будеш мати змогу сам по собі сказати, хто ти і як хочеш жити як окрема нація". Почалися масові маніфестації, мітинги. У Києві, як свідчать очевидці, вулицями міста проходили тисячі людей, на Софіївській площі шикувалися військові з синьожовтими прапорами, збиралися численні групи молоді, гімназистів, представників різних товариств. Багато було одягнених в національні строї, скрізь панував піднесений, збуджений настрій, лунали патріотичні пісні.

Михайло Грушевський (1866 - 1934)Як символ звитяг українського народу, його змагань за незалежну, самостійну державу сприймали "Ще не вмерла Україна" в різних національно-патріотичних осередках, зокрема й у військовому формуванні Українських Січових Стрільців. І коли революційно-визвольний рух увінчався здійсненням споконвічної мрії українського народу — проголошенням 22 січня 1918 року самостійної соборної Української Держави, уряд Української Народної Республіки затвердив "Ще не вмерла Україна" в якості державного гімну.

У приміщенні Центральної Ради його виконанням супроводжувалось прийняття доленосних Третього і Четвертого універсалів, що констатували волю українського народу жити у незалежній державі.

Гімн виконував важливі репрезентативні функції, звучав на різних офіційних зустрічах, урочистостях, у тому числі — на відкритті 14 листопада 1918 року Української Академії Наук.

Резонанс, викликаний у всьому світі спалахом державницького волевиявлення українського народу, сприяв появі перекладу гімну "Ще не вмерла Україна" іноземними мовами. В англійському варіанті, здійсненому поетесою Рендал Лайвсей, він був опублікований у збірці Song of Ukraine ("Пісні України", Канада, 1916). "Ще не вмерла Україна" відкривала збірку "Пісні України" (Die Lieder der Ukraine), видану великим тиражем українською та німецькою мовами у Києві 1918 року. Переклад належав С. Грицаєві, знаному творцеві німецькомовних версій творів І. Котляревського, Т. Шевченка, І. Франка.   продовження

 

Сторінки 1.  2.  3.  4.  5.

 

Інформація взята з науково - популярного видання "Державний Гімн України", популярний історичний нарис. Випущеного на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за програмою "Українська книга"

Автор тексту Марія Петрівна Загайкевич.

Матеріали, публікації та дослідження, використані при складанні нарису:

  1. Павло Чубинський. "Ще не вмерла Україна" / Упорядник та коментарі Федора Погребенника. — К.: "Обереги", 1991.

  2. Погребенник Федір. "Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля". Героїчна і трагічна історія гімну. Рукопис. — К., 1993.

  3. Трембіцький Володимир. Національний гімн "Ще не вмерла Україна..." та інші українські гімнові пісні. Друге перероблене і доповнене видання. — Львів: НТШ, 2003.

  4. Чередниченко Дмитро. Павло Чубинський. — К.: Видавничий дім "Альтернативи", 2005.

  5. Загайкевич Марія. Михайло Вербицький. Сторінки життя і творчості. — Львів: "Місіонер", 1998.

  6. Зелінський Олександр. Редакції гімну "Ще не вмерла Україна" в старих рукописах та першоджерелах // Musica Galiciana, т. 6, с. 257-307. - Львів, 2001.

  7. Зелінський Олександр. Виникнення та перші кроки життя національного гімну "Ще не вмерла Україна" // Актуальні проблеми внутрішньої політики. — К., 2004, №4, с 11-27.

Скачать Гимн Украины
(Гимн Украины в mp3 формате находится в архиве rar, размер 1,51 мб.)

Перегляньте відеокліп: "Державний Гімн України"

 

 

 

Гімн України

 

Тут ви можете скачати Державний Гімн України у виконанні Олександра Пономарьова. Гімн в mp3 форматі знаходиться в архіві rar , та займає 1,51 мб. Скачати Державний Гімн України

 

Конституція України скачати (44,2 кб. в архіві zip)

 

День незалежності України

 

повернутися на сторінку Символи міста Сватове

обговорити на форумі                перейти на сторінку "статті"                Новини              Об'яви







 

повернутися на головну сторінку сайту

  Статистика сайта
Авторское право © 2007 - 2021 Ширков Андрей Алексеевич - Все права защищены, Копирование материалов разрешено только с видимой ссылкой на источник: http://svatovo.ws