Діти, народжені серцем!
Саме так можна сказати про усиновлених дітей. Вони не випадково з'являються в родинах - їх народжують серцем. Взяти на виховання чужу дитину, і не просто взяти, а полюбити її, як свою рідну, дати любов і ласку, якої вона так потребує, оточити турботою і ніжністю, - це справжній подвиг.
До кожного, хто переступає поріг дитячого закладу, діти збігаються привітатися і зазирають у вічі з надією, що знайшлася для них сім'я. Але, як правило, усиновлювачі звертають увагу на зовсім маленьких дітей, щоб пройти весь шлях батьківства, в тому числі і «пелюшковий», а середній вік, в якому сиротіють діти, становить 10-16 років. Тому дуже важливим є для нас, дорослих, не дати згаснути вогнику надії у дитячих очах.
А коли нарешті з'являються потенційні усиновлювачі велике щастя спостерігати їх перші знайомства, встановлення першого контакту, споглядати як в очах і дорослих, і дитини спалахує вогник надії з іскоркою цікавості і легкого побоювання «чи сподобаюсь я?».
Початок 2019 року видався щедрим на усиновлення. Троє дітей, позбавлених батьківського піклування, знайшли своїх маму і тата та переїхали жити з ними до інших міст.
А у 2018 році територія Сватівського району поповнилася трьома усиновленими дітьми.
Дуже нелегка доля була у цих дітей, але зараз усе погане у минулому. І діти, і батьки щасливі сьогодні, і будуть такими завжди, бо вони – родина!
На рівні держави велика увага приділяється такому виду влаштування, як усиновлення, яке є пріоритетним серед інших. З метою популяризації усиновлення з 2009 року указом Президента України започатковано святкування щороку 30 вересня у свято Віри, Надії і Любові Дня усиновлення.
Вітаємо усі родини, які народили своїх дітей серцем!