Стоп домашньому насильству!

07 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яким внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також – для дітей.

Нагадаємо, безоплатна вторинна правова допомога (далі – БВПД) полягає в отриманні захисту, представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складання документів процесуального характеру. Її надають юристи центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, або бюро правової допомоги, а також адвокати, які співпрацюють із центрами. Послуги юристів та адвокатів сплачує держава.                                                                                              Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають найбільш соціально незахищені категорії осіб, такі як: діти-сироти, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у том числі й учасники АТО), малозабезпечені, люди з інвалідністю, переселенці та особи, які претендують на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, біженці, та інші особи визначені ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».    Із внесеними законодавчими змінами право на всі види БВПД отримали й особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.   Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», особою, яка постраждала  від домашнього насильства є будь-яка особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, колишнім чи теперішнім подружжям та іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.         Закон  України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» зазначає, що особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі є особа, яка зазнала насильства за ознакою статі.          Насильство за ознакою статі  – діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов'язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.    

Крім того, згаданими законодавчими змінами розширено категорію дітей, як субєктів права на БВПД. Відтепер отримати її можуть усі  діти, які потерпіли від домашнього насильства.