вернуться на главную страницу сайта

Сватівська райдержадміністрація Фото дома правительства Сватово Державний прапор України
 Сватівська районна державна адміністрація - місцевий орган виконавчої влади 
Герб сватівського району




Статистика





Історія символів України

Герб України

Флаг України

Гімн України

Державні символи президента України

Символи Сватове


Сватівщина туристична

СВАТІВЩИНА МОЯ – КРАЙ ЛУГАНСЬКОГО СТЕПУ…: історичний екскурс. Сватівський район - один з найбільших районів Луганщини, площа якого складає 1,74 тис. кв. км,а протяжність території становить близько 50 км. Район розташований в північно-західній частині області, в басейні річок Жеребець, Борової і Красної. До його складу входять 60 населених пунктів. (1 місто, 1 – селище міського типу, 3 - селища і 53 села). Всього на Сватівщині проживає близько 38 тис. осіб, з яких половину становить сільське населення. Повернемось до витоків формування району. Офіційно Сватівський район, як одна з адміністративно-територіальних одиниць Купянської округи Харківської губернії, був створений 7 березня 1923 року. Але фактично район утворився на базі трьох сусідніх волостей – Сватівської, Нижньодуванської і Містківської, які тісно повязані між собою спільною долею, економічними, соціальними і родинними звязками. Всі, хто хоча б одного разу побував на Сватівщині, відзначають, що район має вигідне економіко-географічне положення. І це дійсно так. Знаходячись в центрі великої сільськогосподарської зони між великими промисловими центрами Донбасу та Харківщини, на перехресті значних транспортних магістралей, район здавна служив «воротами» Донбасу, бо через його територію проходять важливі залізничні та автомобільні шляхи. На півночі район межує з Троїцьким, на сході – з Білокуракинським і Старобільським, на півдні – Кремінським районами Луганської області, а на заході – з Купянським і Борівським районами Харківської області. Наявні на теперішній час автомобільні дороги повязують місто Сватове з Луганськом, Харковом, Старобільськом, Білокуракиним, Троїцьким. Зараз наша подорож проходить переважно степовою зоною. Мабуть, саме ці степи приваблювали в ці краї давніх кочовиків. Цікавим фактом є те, що тут і досі височіють скіфські та сарматські кургани, давні могили і поховання. Лише на території Сватівського району їх більше 500, з яких розкопано та досліджено лише 32. Досліджені поховання свідчать про те, що на цій територій люди жили ще в епоху міді та бронзи (ІV-І тис. до н.е.). На одному з курганів було знайдено рідкісну камяну стелу ІІ тис. до н.е. Також розкопано сарматське поховання І ст. н.е., де знайдено золотий браслет, залишки тканини, розшитої золотом, та поховання половців ХІ-ХІІІ ст. Отже, починаючи з часів бронзового віку, територія району відігравала одну з ключових ролей в житті тогочасного Північного Причорноморя, а фактично і усієї Центральної Європи. Масове заселення краю розпочалося у ХVІІ ст., коли Дніпровські козаки поселялися на Лівобережних степових просторах, створюючи козацькі містечка і слободи. Місто було засноване в долині річки Красної близько 1665 року і носило назву Сватове-Лучка. У 1923 році Сватове-Лучка стала районним центром і була перейменована в місто Сватове. Розвитку міста і району посприяло будівництво в 1894-1895 рр. залізниці та залізничної станції Сватове. Район розташований у північно-західній степовій фізико-географічній зоні, добре забезпечений підземними водами, питна вода видобувається із артезіанських свердловин. На території Сватівщини є незначні запаси природного газу, камяного вугілля, вапняку, крейди. Памятками природи району є унікальний Сосновий бір на реліктових крейдяних ґрунтах в селищі Соснове. Гідрологічними памятками обласного значення є джерела в с. Містки, с. Ковалівка, с. Надія. Геологічною памяткою обласного значення є Куземівський відкритий розріз яру. Сватівський район відомий своїми Преображенськими крейдяними печерами, які є культовим комплексом, на що вказують християнські зображення на стінах, написи, архітектурні особливості окремих приміщень та широкі аналогії подібних галерейних монастирів. Зберігаючи память про всіх сватівчан, хто не повернувся з фронтів Другої світової війни, 1995 року, до 50-річчя Перемоги, в м. Сватове зведено меморіал Слави, Памяті і Скорботи. Більше 1440 воїнів поховано в 32 братських могилах на всій Сватівщині. На честь воїнів-визволителів 267-ї стрілецької дивізії в центрі Сватове встановлено памятний знак у вигляді 76-міліметрової гармати ЗІС-2. У кожному населеному пункті району знаходяться братські могили жертв фашизму та памятні знаки воїнам-землякам. З метою вшанування памяті загиблих воїнів-інтернаціоналістів та померлих ліквідаторів аварії на ЧАЕС в м. Сватове відкрито памятні знаки: 1997 року – «Чорний тюльпан», 2004 року – знак, присвячений подвигу чорнобильців. У 2007 році в місті Сватове було встановлено памятний хрест з чорного граніту жертвам Голодомору 1932-1933 рр. Також Сватівщина прославилася видатними особами: кіностудію імені О.Довженка не один десяток років очолював заслужений діяч мистецтв УРСР, український кінорежисер, сценарист, письменник, професор, колишній голова Національної спілки кінематографістів України, член Національної спілки письменників України, Народний артист УРСР, академік Національної академії мистецтв України Микола Павлович Мащенко, який народився і виріс у с. Мілуватка. Імям сватівчанина Маласая В.П. названо один з найскладніших перекатів на Сибірській річці Анадир та мис Маласая на острові Нансена, який входить до складу архіпелагу «Земля Франца-Йосифа» у Північно-Льодовитому океані. Імям сватівчанин Краснослободцева І.С. названо безіменний льодовик №38 в басейні річки Уйсу, де він загинув під час Таджиксько-Памірської глянціологічної експедиції. Зі Сватівщиною повязані імена таких видатних людей: Германа Титова – космонавта №2 планети Земля, Миколи Лебедєва – заслуженого діяча мистецтв, Валентина Пивоварова – кінорежисера, Анатолія Підлісного – заслуженого артиста України, художника Кончаловського П.П. (народився в одному з віддалених сіл району, його онуки – видатні режисери та кіноактори Андрон Кончаловський, Микита Михалков та зять – відомий поет Сергій Михалков), Григорія Шлоканьова – архітектора, Віктора Таранченка – професійного скульптора, заслуженого художника України, письменників Леоніда Губіна, Григорія Задери, Миколи Щепенка, поетів Тимофія Полякова та Миколи Уманця й багатьох інших. Система закладів культури Сватівського району включає 26 клубних закладів (Народний Дім «Сватова Лучка», Нижньодуванський селищний будинок культури, 13 сільських будинків культури, 11 сільських клубів), школу мистецтв ім. Зінкевича, КЗ «Сватівський районний народний краєзнавчий музей», 23 бібліотеки (районна бібліотека ім. Т. Полякова, 22 сільських філії Централізованої бібліотечної системи). У районі нараховується значна кількість народних (народний квартет «Слобожани», народний хор «Калинова зоря», народний театр, народний театр мініатюр, народна фото-відеостудія, народний чоловічий гурт «Сватівські козаки», народний ансамбль «Пролісок», народний фольклорний колектив «Рушничок») та зразкових (хореографічний колектив «Вселенная», хореографічний колектив «Світанок») колективів. Своєрідною візитною карткою Сватівського району є щорічне проведення міждународного фестивалю мистецтв «Слобожанський Спас». Він був започаткований у далекому 2003 році, і відтоді став доброю традицею для сватівчан. Це єдиний на Луганщині широкомасштабний, з представленими усіма видами мистецтва фестиваль міжнародного рівня. Фестиваль допомагає учасникам зрозуміти красу і гармонію Всесвіту, засвоїти традиції, звичаї та обряди нашого талановитого народу, свято берегти їх, розкрити духовний потенціал і культурне багатство Слов'янської нації, навчає любити, творити і цінувати прекрасне на Землі. У районі функціонують 2 готелі, які знаходяться в місті Сватове. Серед основних фінансових установ – ПАТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Ощадбанк». У місті Сватове розташовані два найбільших парка – Парк імені Тітова та створений у 2016 році Парк Сонця, який зявився на місці колишнього памятника Леніну. Серед ЗМІ – дві районні газети («Новини Сватівщини» та «Сватівські відомості») та одна міська («Голос Громади»). Релігійні організації, що діють на території Сватівського району: Українська Православна Церква Московського патріархату (м.Сватове), Храм ікони Божої Матері «Спорительниця хлібів» (м. Сватове), Храм Різдва Іоанна Предтечі (с. Мілуватка), Свято-Троїцький храм (с. Містки), Храм Святого Великомученика Георгія Побідоносця (с. Свистунівка), Церква Святого благовірного князя Олександра Невського (сел. Нижня Дуванка), Церква Святої Мотрьони (сел. Нижня Дуванка), Свято-Феодосієвський храм (с. Кармазинівка), Церква Св. Кирила і Мефодія (с. Райгородка), Церква Святителя Миколи (с.Куземівка), Свято-Преображенська церква (с.Преображене), Церква Святого Королівського мученика імператора Миколи (с.Петрівське), Церква Святого Серафима Саровського (с.Хомівка). Також діють такі конфесії: Українська Автокефальна Православна церква Харовський-Полтавської єпархії «Слово життя», Християнська церква Повного Євангелія «Слово життя», Християнська церква Адвентистів Сьомого дня, Євангельські Християни баптисти. Під час сепаратистсько-терористичних виступів на Донбасі (Доннеччина, Луганщина) м. Сватове де-факто – обласний центр Луганської області, а у липні 2014 року до Сватового було передислоковано Луганську облдержадміністрацію, Луганське обласне управління МВС України. У 2015 році збудовано памятний знак для Сватівщини – Козацьку сторожову вежу. У 2016 році біля Козацької вежі звеличився чотирьохметровий Хрест зі статуєю Господа Ісуса Хреста. Це 12-й Голгофний Хрест з Хресної дороги Галичина – Донбас. Переважно Хрести Єдності встановлювалися біля церков різних конфесій, і 12 Хрест планувалося поставити в місті Ізюм Харківської області, та все ж таки він був встановлений саме біля міста Сватове. У 2016 р. в місті Сватове на площі ім. Т.Г. Шевченка встановили памятник великому генію українського народу, поету, художнику, мислителю – Тарасові Шевченку, автором якого є скульптор Ігор Семак. Цей подарунок волонтерів з Івано-Франківська є символом єднання Заходу зі Сходом України. У селі Містки Сватівського району народився учасник АТО Юрій Олександрович Гуртяк («Таєць»), який загинув 11 липня 2016 року під час мінування території неподалік населених пунктів Тарамчук та Новомихайлівка Марїнського району Донецької області. Юрій обіймав посаду командира взводу та носив звання молодшого лейтенанта. Служив у 24-му окремому штурмовому батальйоні «Айдар» (10-а окрема гірсько-штурмова бригада). Похований у селі Містки. 26 жовтня у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (м.Сєвєродонецьк) була відкрита меморіальна дошка на честь військовослужбовця, що загинув у зоні АТО. 16 грудня 2016 у рідному селі Містки теж відкрито памятну дошку на честь героя. Сватівщина – особливий край, який славиться своїми трудовими і культурними традиціями, край, в якому живуть працьовиті, закохані у свою землю люди. Вони вражають своїм щирим почуттям гордості за свою маленьку батьківщину і докладають чимало зусиль, щоб зробити її ще прекраснішою.

Історичний екскурс стежками рідного краю

(файл формату: .doc, розмір: 49.5Kb)

Вело- чи автомаршрут?

(файл формату: .docx, розмір: 340.3Kb)

Сторожова козацька вежа

(файл формату: .doc, розмір: 191Kb)

Бюветний комплекс

(файл формату: .doc, розмір: 500.5Kb)

Гідрологічна памятка Луганщини

(файл формату: .doc, розмір: 293Kb)

Крейдяні катакомби

(файл формату: .doc, розмір: 310Kb)

Успенсько-Серафимівський монастир

(файл формату: .doc, розмір: 187.5Kb)

Храм Різдва Іоанна Предтечі

(файл формату: .doc, розмір: 371.5Kb)

Памятник Т.Г.Шевченку

(файл формату: .doc, розмір: 93Kb)

Пізнай наш край через музей

(файл формату: .doc, розмір: 109.5Kb)

 



Подняться вверх



Повернутись на головну сторінку Райдержадміністрації



Обговорити на форумі   перейти на сторінку статті   Новини        Об'яви      Фото Сватове

 

© 2007 - 2017 Сватівська районна державна адміністрація
92600, Україна, м. Сватове, площа Злагоди, 25
Тел. (06471) 3-17-30
Загальний відділ: (06471) 3-20-94
У разі використання матеріалів сайту посилання на svatovo.ws є обов'язковим.
Розробка та підтримка:
Міжнародна асоціація сайтів міст
Лист адміністратору Веб-сайта
 

вернуться на главную страницу сайта

  Статистика сайта