Сватово - общественно-информационный портал города

поветнутись на головну сторінку сайту

повернутися на сторінку запитання та відповіді

У чому полягає процедура вступу України в НАТО і які її можливі терміни?

Процес вступу в НАТО (NATO) полягає з ряду кроків різного ступеня формалізації. Причому, кожен наступний крок, як правило, все більш формалізований. Зважаючи на це, процедуру вступу зручніше розглядати з кінця, а не почала.

Отже, якщо орієнтуватися на ювілейний саміт НАТО в ознаменування 60-річчя підписання Північноатлантичного Договору, який, слідуючи логіці речей, повинен відбудуться в квітні 2009 року, то третій після закінчення "холодної війни" раунд розширення, якщо такий буде, повинен би, вірогідно, завершиться до цього часу.

Крок "Ч" (отримання членства). Згідно процедурі, країна вважається членом НАТО з моменту здачі на зберігання уряду США свого документа про приєднання. Далі, уряд США повинен повідомити всю решту членів організації про цю подію. Для України, як і для переважної більшості інших країн, документ про приєднання є рішенням найвищого законодавчого органу про ратифікацію Північноатлантичного Договору. Все, що потрібно зробити на даному кроці — привести цей документ до Вашингтона. У загальному випадку, зробити це повинен Міністр закордонних справ. Передача на зберігання проходить в урочистій обстановці у присутності представників всіх членів клубу, що дозволяє звести до мінімуму період їх сповіщення про завершення процедури ухваленні нового члена. Не виключено, що якщо терміни підтискатимуть, ця подія може відбутися в рамках самого ювілейного саміту. Тоді ключовими фігурами торжеств, очевидно, будуть глави держав.

Крок "Ч"-1 (ратифікація Північноатлантичного Договору Україною). Ратифікація Північноатлантичного Договору Верховною Радою України, якщо до цього дійде, буде дуже важливою подією в житті держави, можливо одним з найважливіших за всі роки незалежності. Формально, ця справа одного голосування, але на практиці його підготовка вимагає часу, і, можливо, попередніх слухань. Не виключено, що ратифікація Північноатлантичного Договору йтиме в одному пакеті з деякими конституційними змінами і іншими законодавчими змінами, необхідними для повноцінної участі України в НАТО. Слідуючи гіпотетичному сценарію членства до ювілейного саміту, ратифікація Північноатлантичного Договору українським парламентом повинна відбутися найпізніше до квітня 2009 року. Відбуватися це буде в атмосфері президентських виборів, що наближаються.

Крок "Ч"-2 (Отримання офіційного юридично оформленого запрошення). Згідно процедурі, викладеній у статті 10 Північноатлантичного Договору, нова країна може приєднується до НАТО тільки на одноголосне запрошення членів організації. Процедура, що склалася десятиліттями, чітко визначає, як саме це робиться. Запрошення має форму спеціального протоколу (у разі України він так і називатиметься — "Протокол до Північноатлантичного Договору про приєднання республіки Україна"), підписаного і ратифікованого всіма членами НАТО. Як правило, це дуже короткий документ, що складається з преамбули і трьох статей (у деяких особливих випадках їх може бути більше). Перша стаття свідчить, що після вступу протоколу до сили Генеральний Секретар НАТО від імені всіх членів організації передасть країні, про яку йде мова, офіційне запрошення приєднатися, і після цього вона стане членом НАТО, як тільки здасть на зберігання уряду США свій документ про приєднання. Слідуючи гіпотетичному сценарію членства до ювілейного саміту, отримання Україною офіційного запрошення можна чекати до кінця 2008 року.

Крок "Ч"-3 (Підписання і ратифікація членами НАТО протоколу про приєднання). Офіційне запрошення стає можливим після вступу через протокол про приєднання. Як показує практика, це тривалий і складний процес зі все менш гарантованим, зважаючи на сильно збільшене число членів, результатом. Протокол, навіть підписаний і узгоджений виконавськими органами влади і політичними лідерами всіх країн-членів, повинен пройти через парламенти. Успіх голосування, як правило, вимагає дипломатичної підтримки особливо зацікавлених країн. Тому, без серйозної зацікавленості з боку США вступити в НАТО практично неможливо. Проте, навіть за належною дипломатичною і загальнополітичною підтримкою всередині і поза кожною окремою країною, ратифікація важливих міжнародних документів (як своїми очима показала історія з європейською конституцією) зовсім не гарантована. Для ратифікації протоколу всіма нинішніми 26 членами НАТО потрібен рік, а то і більше. Навіть якщо вдасться укластися в менший термін, слідуючи гіпотетичному сценарію членства до ювілейного саміту, підписання протоколів повинне відбутися не пізніше почала 2008 роки і відразу ж початися їх ратифікація.

Крок "Ч"-4 (український референдум про членство в НАТО). Перед підписанням протоколу про приєднання країна, про яку йде мова, повинна підтвердити свої наміри. Сенс цього кроку в тому, щоб не витрачати час і сили на ратифікацію протоколу про приєднання і не ставити в дурне положення ініціаторів цього процесу, якщо немає твердої упевненості, що країна дійсно ратифікує Північноатлантичний Договір після отримання офіційного запрошення. Іноді цей етап називають подачею офіційної заявки, але головне в ньому — це зрима демонстрація зацікавленості країни в членстві в НАТО. Очевидним (хоч і не єдино можливим) засобом для цього є проведення референдуму. Його позитивні результати — найміцніша гарантія того, що законодавчий орган в критичний момент не скрутить з вибраного шляху. Слідуючи гіпотетичному сценарію членства до ювілейного саміту, референдум повинен пройти на початку 2008 або кінці 2007 роки.

Крок "Ч"-5 (повідомлення України про бажаність її членства в НАТО). На цьому етапі Генеральний Секретар НАТО повідомляє керівництву країни про досягнення в рамках Альянсу консенсусу щодо бажаності її членства. Таке рішення повинне ухвалюватися на саміті НАТО. Слідуючи гіпотетичному сценарію членства до ювілейного саміту, саміт, на якому повинен бути досягнутий консенсус із цього приводу, повинен пройти найпізніше в кінці 2007 – початку 2008 роки. Це той самий "саміт розширення", на якому може бути розглянуте питання про запрошення нинішніх офіційних кандидатів (Албанії, Македонії і Хорватії), України і, можливо, деяких інших країн. Слід враховувати, що результати цього саміту багато в чому залежатимуть від рішень "саміту трансформації", який, ймовірно, збереться в 2006 році. Більш того, може опинитися, що завдання НАТО будуть настільки глибоко переглянуті, що всі нинішні уявлення про параметри і темпи розширення виявляться абсолютно неадекватними. Чого коштують, наприклад, згадки деяких представників США про можливість запрошення в НАТО північноамериканських і близькосхідних країн. Проте, у будь-якому випадку, якщо "саміт розширення" буде призначений на термін, пізніший, ніж почало 2008 роки, це означатиме, що завершення процедур ухвалення нових членів планується НАТО не раніше, чим до кінця 2009 року.

Крок "Ч"-6 (підготовка в рамках Плану дій в ім'я членства). Взагалі кажучи, підготовка країни до членства в рамках ПДЧ повинна тривати до моменту отримання членства, і невдачі на цьому шляху можуть стати причиною відмови від ратифікації протоколів про приєднання навіть після проходження всіх попередніх кроків. На ранішньому етапі успіх підготовки в рамках ПДЧ є важливим критерієм (але далеко не єдиним) при формуванні консенсусу серед членів НАТО про бажаність запрошення кожного нового члена. Підготовка в рамках ПДЧ носить циклічний характер на підставі річних циклів підготовки. Заходи в рамках річного плану починаються з вересня, результати виконання аналізуються в кінці весни – початку літа. За наслідками виконання формуються плани на наступний цикл. Запрошення країни приєднатися до ПДЧ є офіційним визнання за нею статусу кандидата в члени, проте, без яких-небудь гарантій членства. Слідуючи гіпотетичному сценарію членства до ювілейного саміту, до "саміту розширення", який ймовірно збереться на самому початку 2008 роки, Україна повинна пройти хоч би один річний цикл підготовки в рамках ПДЧ, який в цьому випадку повинен початися у вересні 2006 року. Щоб це стало можливим, рішення про приєднання України до ПДЧ повинно бути ухвалено НАТО до літа 2006 роки. Хоча, строго кажучи, підготовка в рамках ПДЧ не є юридично обов'язковою для отримання членства, те, що може бути дозволене, наприклад, Швеції, цілком може бути не дозволено Україні.

Крок "Ч"-7 (інтенсифікований діалог). Етап, на якому зараз знаходиться Україна.

Інші статті на цю тему:

Як виникло НАТО і які цілі переслідує ця організація?

У чому полягає процедура вступу України в НАТО і які її можливі терміни?

повернутися на сторінку запитання та відповіді

обсудити на форумі                перейти на сторінку "статті"                Новини              Об'яви