16 липня 1990 року, чверть століття тому, відбулася одна з найголовніших
подій в житті нашої країни та всього українського народу, подія, яка стала
початком створення незалежної, демократичної України – була прийнята Декларація
про державний суверенітет України.
Декларація приймалася в роки
розвалу СРСР. На початку 1990 року Литва вже проголосила свою незалежність від
СРСР, Латвія і Естонія активно готували відновлення незалежності. 12 червня
1990 року була прийнята Декларація про державний суверенітет РРФСР, основною
метою якої був перерозподіл владних повноважень і власності від союзного центру
до республіки. На вулицях українських міст Українська Міжпартійна Асамблея вже вела
реєстрацію громадян Української Народної Республіки. Перебуваючи під тиском
суспільних настроїв, XXVIII з'їзд КПУ прийняв резолюцію «Про державний
суверенітет Української РСР». Декларація стала важливою віхою у становленні
України як демократичної, соціальної, правової держави. Саме нею проголошено
верховенство українських законів на території нашої держави. Декларація
виявилася й основним чинником формування в Україні інституту глави держави. Одним
з головних положень Декларації було положення про громадянство.
Проголошувалося, що Україна має своє громадянство, де «всі громадяни рівні
перед законом, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової
та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, релігійних
переконань, роду і характеру занять».
Проте прийнятий документ не
одержав статусу конституційного акту. Українська РСР залишалася у складі СРСР. Причиною
цього стало відсутність у Верховної Ради УРСР повноважень на ухвалення рішення
про вихід республіки зі складу Радянського Союзу, тобто на проголошення
незалежності Української РСР. Відповідно до вимог Конституції СРСР і
Української РСР, тільки народ Української РСР, як володар всієї повноти влади в
республіці, мав право приймати таке рішення на референдумі. Чинні норми
міжнародного права також зобов'язували Верховну Раду Української РСР провести
республіканський референдум.
Декларація про державний суверенітет України стала
основою для «Акту проголошення незалежності України». 24 серпня 1991 Верховна
Рада Української РСР фактично вдруге проголосила Україну незалежною
демократичною державою, прийнявши «Акт проголошення незалежності України»,
підтриманий всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року.
Історичне значення Декларації
про державний суверенітет України полягає в тім, що вона визначила основні
напрямки внутрішньої й зовнішньої політики, економічного розвитку й державного
будівництва. Цей документ являв собою правовий фундамент для Конституції,
законів України, визначення позиції республіки при укладені міжнародних угод. В
основі Декларації лежать демократичні традиції українського народу, які
розвивалися протягом століть.
Отже, після тривалого періоду
бездержавності український народ отримав ще один унікальний шанс, щоб
перетворити Україну на вільну, демократичну, заможну державу, яка б стала
рівноправним партнером міжнародної спільноти.
Райдержадміністрація