Друга світова війна (01.09.1939 – 02.09.1945) –
найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло за різними оцінками
від 50 до 85 мільйонів людей. Упродовж 21 місяця цієї війни СРСР та Третій Рейх
виступали як союзники, а від 22.06.1941 вступили у військову конфронтацію, що
увійшла в історію як німецько-радянська або, в радянській історіографії, Велика
Вітчизняна війна 1941–1945 років. Цей конфлікт не є тотожний поняттю Другої
світової війни. Війна між СРСР і Німеччиною та її союзниками була складовою
більш широкого хронологічно і географічно глобального конфлікту, про що раніше
дуже часто забувала згадувати радянська історіографія, а тепер – російська
пропаганда.
Війна для України почалася 1 вересня 1939 р. із нападу
нацистської Німеччини на Польщу. Цього дня німецька військова авіація
бомбардувала Львів та інші міста. Від 17 вересня учасником Другої світової
війни на боці Німеччини став Радянський Союз.
Внаслідок переділу Центральної і Східної Європи між
нацистами і комуністами до складу Радянського Союзу у 1939 році були включені
території Західної України та Західної Білорусії, а в 1940 році – країни
Балтії, Бессарабія та Північна Буковина. Таким чином, можна говорити про те, що
термін "Велика Вітчизняна війна" для України (червень 1941 – травень
1945) з історичної, хронологічної і географічної точки зору некоректний від
першого дня війни – 1 вересня 1939 року, і до останнього – 2 вересня 1945 року.
Друга світова війна для України не обмежувалася лише бойовими діями та
окупацією її сучасної території, але й включала участь українців у бойових діях
на всіх воєнних театрах.
Для України Друга світова війна – національна трагедія,
під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за
чужі імперські інтереси і часами вбивати інших українців. Поруч із тим, слід
наголосити на внеску саме українців у розгром нацизму і згадати як про солдат
Радянської армії (понад 6 млн) та вояків УПА (понад 100 тис.), так і про тих
українців і вихідців з України, які перебували у військових зєднаннях інших
держав: Польщі (120 тис. у 1939 р.), США (до 80 тис. у 1945 р.), Канади (до 45
тис. у 1945 р.), Франції (до 5 тис. у 1940 році). З різних причин українці
воювали і по інший бік: у військах Німеччини (від 600 осіб у 1939 році до 250
тис. у 1941-45 рр.), Румунії (24 тис.), Угорщини (до 20 тис.), Словаччини (до 2
тис.), Хорватії (1,5 тис.).
Прямі людські втрати України у Другій світовій війні
становлять 8-10 млн. осіб, економічні – 285 млн. тогочасних рублів. Разом з
тим, Друга світова війна відкрила для українців руйнівну “силу” обох
тоталітарних режимів. Всім відомі злочини нацистів на окупованих територіях
України (Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл). Разом з тим
довгий час замовчувались численні злочини комуністичного режиму на нашій землі.
Серед яких – розстріли політичних вязнів у Західній Україні в червні-липні
1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року; підрив Дніпрогесу і знищення
в Одесі поранених червоноармійців, скинутих в море разом із санітарними
машинами тощо.
Із Україною також повязане і завершення війни. 2 вересня
1945 р. генерал Кузьма Деревянко від імені СРСР приймав беззастережну
капітуляцію Японії.
Інформацію взято з Листа Міністерства
освіти і науки України № 1/9-188 від 09.04.15 року «Щодо заходів з відзначення
у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці
завершення Другої світової війни».
Райдержадміністрація